logo

Sunday, 30 October 2022 10:30

УКРАЇНА У НАСТУПНІ СТО РОКІВ. НАУКА І ПСЕВДОНАУКА

Олександр Александрович, Цензор.нет, жовтень 2022

 

НАУКА І ПСЕВДОНАУКА

 

Поняттям на стику універсалій і конвенцій є наука, бо вона як продукт людської конвенційної діяльности покликана досліджувати і пояснювати універсальні явища. До неї апелюють як до найвищої інстанції в судах. В ідеялі вона виступає важливим аргументом при ухваленні політичних чи економічних рішень.

 

Розвиток наук через віки йшов нерівномірно, оскільки вони регулярно потрапляли в жорсткий клінч з релігіями, особливо монотеїстичними. В останні десятиліття спостерігаємо зворотний процес: вчені і духовні пастирі не лише не заперечують вотчину одне одного, але й намагаються знайти спільні точки дотику. Особливо захоплюючими у цьому плані є дебати Далай-Лами з провідними науковцями про космогонію, які виявили, що їхні учасники просто описують різними словами тотожні поняття. Хто зна, може за сто років ці дві магістральні течії людської думки знайдуть спільний знаменник.

 

Тим часом актуальним завданням сьогодні є розкрити поняття псевдонауки, яка вже конкретно занапастила інформаційний простір і стала невід’ємною частиною світу пост-правди. Фраза "британські вчені заявили…" вже стала мемом і тавром недобросовісної науки й різномастого шарлатанства. Йдеться не про маячню, яка циркулює в соціяльних мережах. На жаль, навіть публікація в начебто шанованому науковому журналі або заява якогось університетського проффесора не гарантує від брехні. Причин цьому багато й різних, але найголовніша з них – підкуп науки бізнесом з метою просування свого продукту або наративу. Ох вже ця жадібність, доведе вона нас до цугундера!

 

Процес полюбовного взаємопроникнення бізнесу й науки активно відбувався між двома світовими війнами, коли рокфелери, ротшильди, форди, моргани та инші вандербільдти роздавали щедрі донації провідним університетам, на десятиліття вперед визначивши їхню дослідницьку політику та етику.

 

Маючи нині переважний контроль і над засобами масової інформації, корпорації використовують так званий "дезинформаційний плейбук", аби не допустити або відтермінувати урядові дії, котрі можуть зачепити їхній прибуток. Ось його суть:

 

Крок перший, фейк – проводяться фінансовані корпорацією підробні дослідження, які видаються за справжні.

 

Крок другий, бліц – науковці й журналісти, які висловлюють думки або презентують результати на шкоду інтересам індустрії, піддаються жорстокому цькуванню як ретрогради чи шарлатани і навіть фізичним погрозам або знищенню. При цьому на опонентів активно вішається ярлик поширювачів конспірологічних теорій, які, мовляв, зазіхають на чистоту справжньої науки.

 

Крок третій, ухильний маневр – фабрикується амбівалентність з приводу наукових даних. На голому місці, без жодних реальних доказів створюється ілюзія альтернативної науки не меншої ваги. Застосовується у випадках, коли опоненти зі справжніми даними надмірно домінують. Тобто вкидається купа різних теорій, які суперечать одна одній, під завалом яких ховається правда.

 

Крок четвертий, димова завіса – створюється достовірність брехливих даних завдяки альянсам із купленими або індоктринованими академічними та університетськими колами.

 

Крок п’ятий – вішати лапшу на вуха політикам для формування вигідної для індустрії урядової політики у даній сфері.

 

Завершальна стадія – в разі викриття всієї схеми ображено заявляти, що на той момент наука "об’єктивно" не мала даних про шкоду, тому компанії дуже прикро, але нести юридичну й фінансову відповідальність вона не збирається.

 

Щоб не бути голослівним, достатньо згадати ряд найгучніших скандалів псевдонауки, які верещали з усіх телеекранів:

 

До 1950-х років тютюнове паління вважалося цілком нешкідливим, вельми популярним і ледь не корисним (буцімто, як дезинфекційний засіб). Палили кіноактори, домогосподарки і навіть лікарі. При цьому індустрія наводила десятки власних досліджень про нібито відсутність будь-якої шкоди для здоров’я. І всі їм вірили. Бо ж наука так сказала! Аж поки працівник компанії не злив у ЗМІ внутрішні документи, які викрили і серйозну шкоду, і знання про неї. Але навіть після численних судових справ і значних сум компенсації індустрія і донині продовжує процвітати, бо народ вже добряче підсів. Сьогодні з усіх електронних ґаджетів лине пісня про вейпінг як прекрасну альтернативу тютюнопалінню. Сумно, але це триватиме рівно до чергового викриття того, як прекрасно злипаються легені від айкосів. Після чого індустрія і її служниця-наука вигукнуть: "Ой, лишенько!".

 

Инший приклад – опіати "Джонсон і Джонсон", які довгий час продавалися в аптеках як знеболюючі. Компанія тицяла всім під носа "наукові" дослідження й божилася, що її препарати не викликають залежности й їх можна приймати без обмежень. В 2019 році вона тихенько заплатила за цей обман штраф 572 мільйони доларів США, хоча державний прокурор просив 17 мільярдів.

 

Подібна халепа трапилася з цукровими промисловими гігантами. Випадкова знахідка внутрішньої кореспонденції виявила документи з доказами серйозної шкоди фруктози для печінки, про що компанії були чудово обізнані. Але й досі ми всюди бачимо рекламу всіляких солодощів та газованих напоїв, а захворювання на діабет, в тому числі дитячий, стали світовою пандемією.

 

З 1960-х років, внаслідок підробленого дослідження в США, нам втовкмачують, що холестерин шкідливий і його слід уникати в дієті. Припустимо. Почали уникати, пити ліки для зниження холестерину в крові. І так вже понад півстоліття. Коли ж уже стало неможливим приховувати жахливий стан людського здоров’я, коли 88% населення США страждають на метаболічний синдром і почали масово мерти від викликаних статинами інфарктів, а в армію стало нікого набирати, наратив тихенько помінявся. Спершу дозовано вприснули коригування, що, мовляв, холестерин за своєю структурою буває не тільки поганим, але й корисним. Потім почали нарешті відділяти шкідливі рослинні трансжири від коричних насичених тваринних жирів. Останнім часом з’явилися обережні натяки, що споживання масла насправді благотворно впливає на серцево-судинну систему. І хто би міг подумати?! Недалекий той день, коли наука здивовано вигукне: "Дурили нас! Холестерин корисний!". Щоправда до України ця новина дійде, як завжди, ледь не останньою, поки транснаціональні харчові корпорації не згодують нам своє останнє лайно, а вже потім на ходу перевзуються і поміняють політику і продукцію.

 

Наприкінці 1970-х років велетенська нафтогазова корпорація ExxonMobil провела внутрішні дослідження, які показали, що спалювання викопних джерел енергії є головним чинником змін клімату. Проте це знання не завадило їй ще як мінімум 35 років заперечувати цей факт, наводячи профінансовані нею псевдонаукові дані. Лише зовсім нещодавно компанія визнала згубний вплив викидів на довкілля, але тепер вже змінивши наратив: мовляв, людство не може відмовитися від викопного пального, тому її святий обов’язок - задовольняти попит.

 

Свіжий випадок агресії псевдонауки трапився в Україні, коли в шкільних підручниках з хімії суворо наказали заклеїти пасаж, де написано, що харчову соду застосовують в терапії проти раку. Вся країна тиждень реготала, знущаючись над авторами тексту: які вони, мовляв, ненаукові, ляпають такі дурниці. Нікому і в голову не дійшло бодай перевірити медичні протоколи західних країн, де ця "єресь" написана офіційно чорним по білому. Тобто тут псевдонаука в особі виробників традиційних онкологічних хіміопрепаратів натиснула на українську владу, щоби люди боронь Боже не дізналися про набагато дешевші варіянти лікування цієї хвороби.

 

Таких історій – безліч. І всі вони мають спільний знаменник – жадібність. Бізнесу плювати на здоров’я людей. Наука куплена. Вона просто стала різновидом заробляння грошей. Державні регулятори теж куплені або сплять.

 

Звісно, не вся наука брехлива, не всі вчені продажні. Існують инші причини викривлення реальности: індоктринація у певному напрямку зі студентської лави, вузька спеціалізація, недофінансування галузі. Але оця спайка з бізнесом несе найбільшу відповідальність і призводить до найтяжчих наслідків.

 

Отже, щоб відділити кукіль від пшениці й ухвалювати рішення на основі якісної і доброчесної науки, доцільно керуватися декількома нескладними правилами:

 

  • Якщо теорія суперечить практиці, значить неправильною є теорія, і саме її треба міняти. Класичний приклад – люди вже близько ста років годуються на основі "науково обґрунтованої" харчової піраміди, але їм чомусь стає все гірше й гірше…   

  • Будь-яка галузь науки, що вивчає конвенції (економіка, соціологія, психологія, право і т.і.) є за визначенням суб’єктивною. Насправді ці "науки" доречніше називати дисциплінами. Це не значить, що вони неодмінно неправдиві, просто їхні закони докорінно відрізняються від законів природничих наук, бо вони є витвором людського розуму (або глупоти). Це треба завжди мати на увазі, коли така "наука" претендує на безгрішність або універсальність. 

  • Науку необхідно спрямовувати передусім на досконале вивчення довколишнього світу, а не на проведення експериментів з метою його модифікації. Спостереження замість втручання. Перш ніж щось радикально міняти на Землі, треба з’ясувати, як воно досі формувалося і влаштоване, щоб не наробити серйозної шкоди.

 

Якщо ж виникла непереборна необхідність створити якусь інвазивну або потенційно руйнівну технологію, то перед її впровадженням слід вимагати розробку надійних запобіжників (нейтралізації) в разі збою.

 

  • Скептично ставитися до дослідів, які охоплюють дуже вузький сегмент, проводяться в стерильних умовах, не враховуючи взаємодію з довкіллям, а його результати невиправдано генералізуються. Парадокс багатьох наукових дослідів в тому, що вони, за усталеними правилами, повинні проводитися в контрольованій обстановці, без впливу инших факторів. Разом з тим, в реальному житті таких ситуацій практично не буває, а реальна, нестерильна взаємодія часто дає зовсім инший результат. Відтак, варто віддавати перевагу науковим працям, які застосовують холістичний, міждисциплінарний підхід.

 

  • Апріорі не довіряти будь-яким дослідженням, напряму або приховано профінансованим бізнесом. Тобто застосовувати принцип презумпції вини, поки не доведено протилежне. Не звертати увагу на волання про утиски вільного підприємництва, витрати на досліди, втрату потенційного заробітку і тому подібне. Особливо це стосується явищ або продукції, які можуть піддати загрозі здоров’я або життя людей.

 

***

ЗМІСТ

 

Передмова

 

Вступ

 

Частина І - Світ

 

Екзистенційні виклики людству

Зміни клімату

Надужиток і Нестача

Наука і Псевдонаука

Енергія, Матерія і Ентропія

Економіка і Гроші

Технології

Сільське господарство

Харчування

Здоров’я

Політичний устрій

Право

Релігія

Засоби Масової Інформації

Геополітика

 

Частина ІІ – Україна

 

Історія

Мова

Війна

Сучасність і Майбутнє – Інтегрована Картина

 

Частина ІІІ - Прогнози

 

2022-2030

2030-2050

2050-2100

 

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles