logo

Tuesday, 27 December 2016 01:18

ВОВКУЛАКИ, ДІДЬКИ, МАВКИ ТА РУСАЛКИ — НАРОДНІ МІФИ ЧИ ПЕРЕВЕРТНІ В ПОЛІТИЦІ ?

Ярина Пришляк, Radio Lemberg, 27.12.2016

 

До того часу, як по країнах нашого світу хвилею метаморфоз прокотилось християнство і змило з лиця землі сотні божків, люди встигли увіковічнити своїх ідолів у фольклорі.  Древні перекази та легенди аж кишать чарівними істотами. Серед них відомі кожному шанувальнику фентезі несмиренні дракони, тендітні ельфи, завзяті гноми та мудрі маги. За останні декілька століть вона стали героями сотень і тисяч бестселерів по всьому світу. Сучасне українське покоління захоплюється цими істотами також, вочевидь зовсім забувши, що у нашій слов’янській міфології були не менш цікаві персонажі.  

 

Заміною давньогрецькій німфі є наша МАВКА. Німфа живе у густих лісах, печерах, полях, ставках. Мавку ж можна зустріти лише у лісі. В обох містичних світах ця істота постає красивою юною дівчиною. В неї довге гарне волосся і ніжні, привабливі риси обличчя. Проте відрізнити мавку від звичайної дівчини дуже просто. Людиною вона виглядає лише спереду, а зі спини у неї видно нутрощі.

 

Як і грецькі, наші красуні більшою мірою позитивні персонажі. Мавки як могли допомагали людям з худобою, захищали її від диких звірів. На Гуцульщині ще й у наші дні 6 липня святкують розигри – день, коли вшановують нявок (мавок). Проте у деяких регіонах України мавки вважалися небезпечними істотами, які заманюють молодих хлопців у ліс та зводять з життя. Щоб захиститися від такого впливу хлопцеві варто зняти з себе сорочку і одягнути її навиворіт. Напевно, звідси й походить поширений забобон – одягати навиворіт, аби не врекли.  

 

Ще одним персонажем слов’янського фольклору постає ЛІСОВИК. Це людиноподібна істота, кошлата, мала ростом. Лісовика можна сплутати із старим дідом. Але головною відмінністю його від людини є те, що цей «старенький» не має тіні. Лісовики могли обертатися будь-якими тваринами, міняти ріст і зовнішність. Лісовика класифікують радше до негативних персонажів. Його головним завданням було захищати ліс. Якщо котрась людина входила в угіддя цього духа зі злими намірами, лісовик міг заплутати стежки так, щоб лиходій навіки заблукав у хащах.  Деяку незначну паралель можна побачити у них із скандинавськими ельфами. Вони теж жили у лісі (але недалеко від цивілізації), мили власні сім’ї, як і лісовики. На відмінну від них ельфи - герої германських міфів - зображувались некрасивими, зморщеними істотами, що жили в дрімучих лісах. Ці істоти були вкрай негативними для людини. Германські ельфи нападали на людські поселення, грабували їх та викрадали дітей.

 

Вагому роль в побуті давніх українців відігравав ДОМОВИК. Його також називали ДІДЬКОМ, ГУРКАЛОМ. Це був добрий дух, який уособлював найавторитетнішого предка в роду сім’ї. Домовик жив під піччю, носив вивернутий кожух  був схожим на маленького дідка. В деяких регіонах вважали, що  нього цап’ячі ноги і він носить шаровари. Та в будь-ком випадку Домовик б почесним членом родини. Він охороняв домашній вогонь та затишок. Коли сім’я перебиралась на нове місце, Домовика припрошували переселитися. Хоч він і добрий персонаж, та його не можна ображати, адже тоді домовик може завдати клопоту всім у домі. Існує легенда, що Домовика можна виростити самотужки. Для цього треба 9 днів носити під пахвою маленьке куряче яйце.

 

Наші «українські» Домовики цілком можуть стати заміню англійським Брауні. І створіння теж живуть в людських будинках, мають світлу шкіру, темне коричневу волосся, блакитні очі та маленький зріст – 90 см. Відмінністю є те, що брауні не мають ніякого стосунку до культу предків. Вони самі обирають сім’ю, які ідуть служити – виконувати усю хатню роботу. Позбутися брані можна подарувавши йому якийсь предмет одягу.

 

Популярною у багатьох міфологічних світах є РУСАЛКА. Проте таку назву вона носить лише у слов’ян, а у інших народностей аналогічні персонажі називалися ундінами або сиренами. Це дівчата-утоплениці, які живуть у водоймах. Зазвичай, аби стати русалкою треба було померти саме на Зелені Свята. Також цим створіннями стають ті, хто заручився, але помер до весілля. Тоді русалка стає дружиною ВОДЯНИКА – духа водойм. Русалки зображені у вигляді красивих дівчат із довгим розпущеним волоссям зеленого або русявого кольору у прозорому одязі. Живуть русалки у кришталевому замку на дні моря. Там вони розчісують довгі коси і сумують за теплим сонячним промінням. Часом вони випливають на берег і співають сумні пісні. Русалки ловили дівчат і хлопців та лоскотали їх до смерті. Захиститись від них можна було полином, любистком або хрестом. 

 

Одним із різновидів русалок і є мавки. Також окрім водяних русалок вирізняли  польових. Це були дівчата, котрі повісились або були роздерті тваринами.

 

Популярними героями фільмів жахів стали ВЕРВУЛЬФИ або ВОВКУЛАКИ, походження яких теж слов’янське. Але перевертні швидко «поширились» по всій Європі. В Україні вони ділилися на два види: ті, які народилися вовкулаками та і, які ними стали. Перші виникали за різних причин: якщо вагітна зустрічала вовка, або з’їдала м’ясо тварини, роздертої вовкомто її дитина мала бути перевертнем. Також така доля спіткала хлопчиків, що були зачаті у піст. Вроджені вовкулаки  день жили я люди, а вночі виявляли свою тваринну сутність.

 

Людину могли зробити вовкулакою чари відьом. Такого вервульфа можна повернути до звичного образу, якщо перевести його через хомут або сказати йому, щоб він перекинувся тричі через голову, чи вдарити його тричі перевеслом по голові.

 

Людину-вовкулаку можна впізнати і вдень. Зазвичай у такого чоловіка похмурий вигляд, великі брови, які зрослися на переніссі, та червоні очі.

 

Ці та ще багато інших слов’янських міфологічних персонажі стали героями вітчизняних книг та фільмів. А багато людей й досі вірять, що міфічний світ перехрещується із реальністю і ці створіння живуть серед нас.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles