Петро Козак, Radio Lemberg, 04.07.2018
Все почалося тепер уже далекого 2003 року. Нікому невідомий студент Гарвардського університету самотужки розробив сайт «Facemash». На перший погляд — звичайний ресурс, де студенти могли викладати свої фото, за декілька років перетворився у справжнього медіа-гіганта, а його творець – став світовим феноменом і причиною чисельнихскандалів і чуток. Марк Цукерберґ навіть не підозрював, що його творіння ознаменує початок нової епохи у світі інформації: епохи соцмереж.
Більшість людей і досі не розуміє, з якими «чудовиськами» вони живуть кожного дня. Адже зараз соцмережі – це не просто засіб для спілкування, що об'єднує весь світ. Це справжня зброя у гібридній війні, набагато небезпечніша за кулі чи боєголовки, адже цю зброю виявити дуже складно, а деколи – майже неможливо.
З 2014 року Московія відкрито веде свою «гібридну війну» проти України та цілого світу. І саме соцмережі стали тиммайданчиком, з якого Кремль напряму нав'язує іншим країнам нові курси і напрямки. І зараз зовсім недоречно сумніватися в цьому. Адже видимих доказів – удосталь.
БРЕКЗІТ – НЕОЧІКУВАНИЙ ВИХІД
Першим тривожним дзвіночком став сумнозвісний референдум у Великій Британії 2016 року, за результатами якого 52% виборців виявили бажання залишити ЕС. Таке волевиявлення стало несподіванкою для Евросоюзу та всього світу і спричинило масу дебатів та суперечок на політичній арені. Не варто певно нагадувати, що Брекзіт став величезним ударом і для европейської єдності, як ідеї, в якій уже багато европейців почали сумніватися.
Так чи інакше, але саме цей референдум змусив аналітиків та політиків у всьому світі перевірити, а чи не доклала до такого результату своєї волохатої руки Московія?
Своє дослідження провели науковці з Единбурзького університету, які виявили більше 400 фейкових акаунтів, які (як свідчать результати цього ж дослідження) керувалися прямо з «Российского Интернет агентства» (IRA).
Цікавими виявилися й результати американських та британських аналітиків, які відстежували московські акаунти з гештеґами #Brexit, що поширювали пропагандистські твіти та пости. І як повідомило видання The Times, таких нарахували більше 150,000.
Неабияке зацікавлення висловив Деміан Коллінз, голова парламентського комітету Великої Британії, що вивчає використання соцмереж з політичною метою. Політик вимагав від мережі Twitter провести детальне вивчення всіх акаунтів, які твітили чи ретвітили щось стосовно Brexit, аби виявити, наскільки великим був вплив Московії у референдумі 2016 року.
Результати, на перший погляд, спростовували кричуще твердження. Нік Піклз, один із керівників Twitter, заявив, що лише 1% акаунтів, що належали до великої мережі ботів, було зареєстровано на Московії, мовляв такої кількості недостатньо, аби вплинути на результат.
Тим не менше, Деміан Коллінз не заспокоївся, і у своєму листі Піклзу попросив підтвердити, скільки ж акаунтів було не просто зареєстровано на Московії, але й керувалося Кремлем. У своєму листі Коллінз написав, що результати цього дослідження викликали ще більше питань.
«Я боюся, те, що нам не вдалося отримати прямих відповідей (якими б вони не були) лише збільшують сумніви щодо цієї теми».
Та набагато цікавіше стало пізніше, коли Тереза Мей оголосила про намір провести у Великій Британії дочасні вибори.
ПОРАЗКА ТЕРЕЗИ МЕЙ
У квітні 2017 року прем'єр-міністр Великої Британії заявила про намір провести у країні дочасні вибори, аби дати «зробити вибір людям». Такий крок пояснювався великою ймовірністю перемоги Мей у таких виборах. Хто ж міг подумати, що переможе відкритий лівак — лідер лейбористів Джеремі Корбин?
У його перемогу не вірили до останнього дня. Чисельні опитування навіть не допускали такої ймовірності, а несподівана заява Терези Мей сприймалася, як досить хитра (і головне виграшна) комбінація. Піти на такий ризикований крок, вийти переможцем і тим самим затулити рота своїм суперникам — означає забезпечити собі успіх на багато років.
З тієї ж причини було зовсім незрозуміло, яким чином Корбіну вдалося підняти рівень підтримки з 25 до 40%. Теорій було вдосталь. Головна ж з них – невидима допомога Москви.
Цим питанням зайнялися у The Times, що спільно з університетом в Суонсі проаналізували мільйони твітів, велику кількість яких була опублікованопочинаючи за чотиритижні до самих виборів. І, як виявилося, більшість з 6,500 московитських акаунтів, які підтримували лейбористів, виявились ботами.
З кожною гучною заявою того чи іншого кандидата, з кожною новою чуткою чи новиною, акаунти ці активувалися та поширювали позитивні коментарі у стосовно Корбина і негативні – стосовно Мей. І цього було достатньо. Адже люди дуже швидко піддаються впливу чужих коментарів та тверджень, особливо у всьому цьому хаосі твітів та постів.
Після виборів влада Великої Британії не на жарт захвилювалася, підозрюючи Москву у втручанні. Адже ситуація з Корбином і Мей дуже сильно нагадувала аналогічну колізію, яка сталася у Штатах рік перед тим.
ЩОСЬ ТРАМПИЛОСЬ
Всі пам'ятають вибори президента США 2016 року. Так, таке дійство неможливо забути. Адже, як здавалося, результати – очікувані. Американці мали вибір: або послідовна Гілларі Клінтон, яка впевнено вела себе під час передвиборчої кампанії, або ж скандальний Дональд Трамп, який своїми гучними заявами та обіцянками збурював громадськість. На превелике здивування всього світу Америка обрала другого кандидата. Обрала, але чи за своєю волею? Чи цю волю їй нав'язали?
Такі питання постали тоді, коли появилися перші підозри втручання Московії у вибори. Причиною таких підозр стала відверто незвична активність деяких твітер-акаунтів, а також неймовірна кількість постів і репостів того, що просував майбутній президент та його соратники.
У січні 2018 року видання Bloomberg повідомило, що у період з 1 вересня до 15 листопада 2016 дописи майбутнього президента США активно поширювали мережею московські боти.
Не можна не згадати і скандал з компанією Cambridge Analytica, що стало початком довгого hypetrain з Facebook та його засновником, Марком Цукербергом.
Як виявилося, Cambridge Analyticа зібравла приватну інформацію про більш ніж 50,000,000 користувачів Facebook. Як повідомлялося, збір даних почали ще в 2014 році для того, аби вибудувати потрібну модель впливу на майбутніх виборців.
Все виконувалося завдяки простому мобільному додатку, розробленому професором психології Кембриджського університету Александром Коганом. «This is your digital life» могла скласти ваш психологічний портрет на базі опублікованих вами ж дописів чи репостів. Ваші вподобання, друзі, місце перебування, політичні симпатії– усе це бралося до уваги, аналізувалося, а потім використовувалося для побудови правильної передвиборчої кампанії.
Наслідки такого скандалу не змусили себе довго чекати. Сама компанія Cambridge Analytica припинила свою роботу, а Facebook почав уживати всіх можливих заходів для того, аби змити той бруд, який встиг його замазати.
У листопаді 2017 року представники компанії повідомили про можливий «московський слід» не лише у своєму додатку, але й в мережі Instagram.
Як виявилось, передвиборчу рекламу, яку перед президентськими виборами розміщували особи, пов’язані з Московією, могли бачити майже 20,000,000 американців. Було знайдено понад 1,000,000 фейкових акаунтів і постів. Із анонімних джерел стало відомо, що Google також виявила на своїх платформах рекламу, яку купували з Московії у цей період.
Соцмережа Twitter у свою чергу закрила 220 московськихакаунтів через їхній зв'язок з президентськими виборами в США.
Взялися і за Цукерберґа. Слухання в Сенаті, вимоги прозвітувати перед Европарламентом. Творцем соцмережі зацікавився і Деміан Коллінз.
Про московський слід не перестають говорити і зараз. Так, Трамп запевнив, що на зустрічі з Путіном у Гельсінкі, він обов’язково «запитає» про можливе втручання Московії в американські вибори.
В ПОЛІ ЗОРУ
Вихід Великої Британії з Евросоюзу, дочасні вибори, обрання Трампа президентом, Cambridge Analityca, Цукерберґ — усі ці скандали, які скип'ятили суспільно-політичну ситуацію у всьому світі, є чудовими доказами того, що всі ми вже давно мали би визнати – нас використовують.
Вищезгадані події довели – такі безневинні, на перший погляд, ресурси, як соцмережі, можуть стати найдієвішою зброєю та важелем впливу, завдяки якому можна обдурити цілі нації.
Та скандали з Facebook та Брекзітом —це не єдині приклади, які можна згадати. Врешті-решт досі практично невивчено ситуаціюв Каталонії та її боротьбу за незалежність від Іспанії, а також минулі «непередбачувані» вибори президента на Московіїї та майбутні президентські та парламентські вибори в Україні 2019 року.