logo

Monday, 31 October 2016 21:27

РИБАЧУК: НЕ МОЖНА БІЗНЕСМЕНІВ СТАВИТИ НА ЧОЛІ ДЕРЖАВИ, ВОНИ НЕ СТАЮТЬ ПОЛІТИКАМИ

Олег Рибачук, Новое Время, 31.10.2016  

 

Вчорашні бізнесмени, які раптом стали політиками, не усвідомлюють, що міністр або депутат не можуть декларувати мільйони готівки

 

Коли в Україні почали обговорювати зміст чиновницьких електронних декларацій, я перебував у колі європейських політиків на ризькому форумі з безпеки. На питання колишнього міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про те, що відбувається в Україні, коротко розповів йому про новини, які баламутять українців, і багатства можновладців. Треба було бачити реакцію присутніх, багато хто не відразу повірив, що я не жартую і не перебільшую кілограми готівки, задекларованої українськими народними слугами. 

 

Вчорашні бізнесмени, які раптом стали політиками, не усвідомлюють, що прем'єр-міністр або депутат не може декларувати мільйони готівки. Тому що вони – політики. Це несумісні речі. Люди, які говорять про необхідність підвищення заробітної плати за рахунок детінізації економіки, не можуть тримати в льосі мішки з готівкою.  

 

Українські бізнесмени так і не зрозуміли, що таке політика. Це махрове невігластво. І що найстрашніше, нікому не приходить в голову, що так чинити не можна. Якщо не вірите в банківську систему, і тримаєте гроші на руках, то не йдіть у політику і не декларуйте зневіру в державу і суспільство, яке представляєте. У вас немає на це жодного права. 

 

Я вже не кажу про те, наскільки чесним шляхом отримані задекларовані ними кошти. Чи сплачено з них податки і звідки вони в принципі з'явилися. Наші політики створили сміттєзвалище грошей. І це ми дізналися лише про те, що їм не вдалося приховати.

 

Храми, мощі і десятки земельних ділянок – це відсутність смаку та культури. Не можна настільки бездумно і нераціонально використовувати гроші, тим більше, у воюючій країні. Колекції дорогих годинників у людей, які цілують корів під хвіст, їдять землю та нібито ратують за розвиток села – як це можливо?

 

Льовочкін обурювався-обурювався з приводу того, що Сергій Лещенко оприлюднив інформацію про його будиночок на Лазурному березі, який коштує 40 млн євро, а потім взяв і задекларував його. Як людина, яка працювала на державних посадах, може придбати собі такий будинок? 

 

Насправді, електронні декларації для України – епохальна подія. Оприлюднені готівка, земельні ділянки та колекції годинників – це фундамент, на якому, як хатинка на курячих ніжках, стояла українська корупційна вертикаль влади. Однак у фундаменті пішли тріщини.

 

Можливо, українські можновладці, цього поки не зрозуміли, але шляху назад уже немає. Цього не допустить західний світ, який не бажає вливати в Україну, як у бочку з великими корупційними дірками, фінансову допомогу. Нас закликають зробити, як у Швеції в середині XVII століття, – ввести вимоги до чиновників. Не може державний службовець отримувати дорогі подарунки, їздити відпочивати на службовому автомобілі. В іншому випадку – скандал і довічна відставка. 

 

Дуже важливо, щоб суспільство не перетворилося на жуйку, смакуючи подробиці деклараційних відкриттів. Потрібно робити висновки. Поки в нас немає абсолютно неминучої відповідальності за незаконно отримані кошти, це не припиниться. Бізнесмени й надалі будуть іти в політику, примножуючи свої багатства. Чому? Тому що політика – це безкарний бізнес, далеко не завжди чесний і прозорий.

 

Не можна ставити бізнесменів на чолі держави. Вони не стають політиками – вони використовують владу, щоб збагачуватися і розвивати свій бізнес. І їм навіть не соромно. Вони думають, що добилися амністії, але це не так. Це лише перший крок. 

 

Олег Рибачук — голова громадської організації Центр UA, колишній віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції та державний секретар президента України (2005-2006)

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles