logo

Wednesday, 13 February 2019 08:42

ДЖОРДЖ СОРОС: ПРОКИДАЙСЯ, ЕВРОПО

Джордж Сорос, Project Syndicate, 11.02.2019


Напівсонна Европа прямує у небуття, і европейські народи повинні прокинутися, поки не стало надто пізно. Якщо ж вони не прокинуться, то ЕС піде шляхом Радянського Союзу 1991 року. Здається, що ні лідери, ні звичайні громадяни не усвідомлюють, що ми переживаємо революційний момент і спектр можливостей є дуже широким, а тому кінцевий результат є вкрай невизначеним. 

 

Більшість з нас допускають, що майбутнє нагадуватиме теперішнє, але це не обов’язково так. За своє довге і насичене подіями життя я був свідком багатьох періодів того, що називаю радикальним порушенням рівноваги. Ми переживаємо такий період сьогодні. 

 

ЕВРОСОЮЗ 

 

Наступним переломним моментом будуть вибори до Европарламенту у травні 2019 року. На жаль, антиевропейські сили насолоджуватимуться конкурентними перевагами під час голосування. Цьому є кілька причин, зокрема — застаріла партійна система, яка домінує у більшості европейських країн, практичну неможливість зміни домовленостей, і брак законних інструментів, аби дисциплінувати країни-члени, що порушують принципи, на яких постав ЕС. Евросоюз може нав’язати свої закони країнам-кандидатам, але в нього недостатньо можливостей, аби примусити уже нинішніх членів їх дотримуватись. 

 

Застаріла партійна система стає на заваді тим, хто хоче зберегти цінності ЕС, і допомагає тим, хто хоче замінити ці цінності чимсь кардинально іншим. Це правдиво для окремих країн, і ще більше – для трансевропейських альянсів. 

 

Партійна система окремих країн відображає ті суперечності, які важили в ХІХ та ХХ столітті – на кшталт конфлікту між капіталом і працею. Але розкол, який важить сьогодні, проходить між про- та анти-европейськими силами. 

 

НІМЕЧЧИНА 

 

Домінантна країна ЕС – Німеччина та домінантний політичний альянс у Німеччині – між Християнсько-демократичним союзом (ХДС) і базованим у Баварії Християнсько-соціальним союзом (ХСС) – перетворився на нестійкий. Цей альянс працював доти, доки у Баварії не було правої партії на противагу ХСС. Все змінилось з підйомом екстремістської Альтернативи для Німеччини (АдН). На виборах минулого вересня результат ХСС став найгіршим за шість десятиліть, а АдН вперше увійшла до баварського парламенту. 

 

АдН відкинула сенс існування альянсу ХДС-ХСС. Для створення нового альянсу потрібні нові вибори, які ні Німеччина, ні Европа собі дозволити не можуть. У теперішньому стані нинішня керівна коаліція не може бути такою рішуче проєвропейською, якою би вона була без АдН, що становить загрозу для її правого флангу.

 

Ситуація далека від безнадійної. Німецька партія зелених сформувалась як єдина постійна проевропейська партія країни і продовжує підніматись у рейтингах, у той час як АдН, здається, досягла свого піку (за винятком колишньої Східної Німеччини). Але зараз виборці ХДС/ХСС представлені партією, чий внесок до европейських цінностей є досить неоднозначним. 

 

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ 

 

У Великій Британії застаріла партійна структура також перешкоджає належним чином виражатись волі народу. І Лейбористська, і Консервативна партії внутрішньо розділені, а їхні лідери – Джеремі Корбін і Тереза Мей відповідно – дуже зациклені на тому, щоб реалізувати Brexit, над досягненням якого вони домовились співпрацювати. Ситуація є настільки складною, що більшість британців просто хочуть покінчити з цим усім, хоча це і буде подія, яка визначить майбутнє країни на десятиліття. 

 

Але змова між Корбіном і Мей підняла опозицію в обидвох партіях, яка у випадку лейбористів перебуває на межі повстання. Наступного дня після зустрічі Корбіна і Мей прем’єр-міністр оголосила програму допомоги збіднілим пробрекзитським виборчим округам на півночі Британії. Зараз Корбіна звинуватили в тому, що він зрадив обіцянку, яку дав на партійній конференції лейбористів минулого вересня – щодо проведення другого референдуму по Brexit. 

 

Суспільство також усе більше починає розуміти тяжкі наслідки виходу з ЕС. Шанси того, що угоду Терези Мей 14 лютого відхилять, зростають з кожним днем. Це могло би послужити підґрунтям для проведення референдуму, чи навіть краще – скасування Великою Британією статті 50 про вихід з ЕС. 

 

ІТАЛІЯ 

 

В схожій ситуації опинилася й Італія. ЕС припустився фатальної помилки в 2017-му, чітко дотримуючись Дублінської угоди, що несправедливо обтяжує країни на кшталт Італії, через яку мігранти першими проходять до ЕС. Це потягнуло італійський – переважно проевропейський та промігрантський – електорат у руки антиевропейської партії «Ліґа» та «Руху 5 зірок» у 2018. Демократична партія, яка доти домінувала, є розбитою. Як результат, істотна порція електорату, що залишився проевропейським, не має партії, за яку голосувати. Але є можливість сформувати єдиний проевропейський список. Подібні зміни порядків у партійних системах відбуваються у Франції, Польщі, Швеції та, мабуть, і в інших місцях.

 

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

 

Щодо трансевропейських альянсів, то там ситуація є навіть гіршою. Національні партії хоч мають однакове коріння у минулому, та трансевропейські альянси є цілковито підконтрольними інтересам партійних лідерів. Найгірший порушник – Европейська народна партія (ЕНП). Це найбезпринципніша партія, про що свідчить її готовність продовжувати членство партії Фідес угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, аби зберегти свою більшість і контролювати розподіл найбільш важливих робочих місць в ЕС. У порівнянні з цим антиевропейські сили виглядають непогано: принаймні в них є якісь принципи, хоч і одіозні. 

 

Складно уявити, як проевропейські партії можуть вийти переможцями на травневих виборах 2019 року – хіба вони поставлять інтереси Европи вище своїх власних. Ще досі можна спробувати зберегти ЕС, аби кардинально переосмислити цей проект. Але для цього потрібні зміни в ЕС. Нинішні лідери нагадують політбюро у часи краху Радянського Союзу, де продовжували видавати укази, наче вони досі мали значення. 

 

Перший крок до захисту Европи від ворогів – як внутрішніх, так зовнішніх – це усвідомити розмах загрози, яку вони собою представляють. Другий крок – розбудити сплячу проевропейську більшість і мобілізувати її ради захисту цінностей, на яких постав ЕС. Інакше мрія про об’єднану Европу може перетворитись на жах ХХІ століття. 

 

Переклад українською — Новое Время

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles