logo

Wednesday, 18 September 2019 20:20

ЗАХІД НЕ МОЖЕ ПРОСТО ЗАКРИВАТИ ОЧІ НА АГРЕСІЮ ВЛАДІМІРА ПУТІНА

Редакційна стаття, The Financial Times, 15.09.2019

 

Президент Франції, Емануель Макрон, мусить бути дуже обережним у своїх реверансах до Путіна.

 

Зброя на сході України ніколи повністю не стихала, та завдяки трьом рокам зусиль міжнародної дипломатії, спрямованих на розв'язок розпалюваного Московією конфлікту, його було в основному, заморожено — разом зі стосунками між Заходом та Московією. Та зараз з'явилися ознаки відлиги. Минулого тижня Київ та Москва обмінялися 70 в'язнями, що стало політичним проривом. Французький президент, Емануель Макрон, зробив кілька реверансів у бік Владіміра Путіна з Московії. Вже є плани їхньої спільної зустрічі з Анґелою Меркель та новим президентом України, Володимиром Зеленським, на першому від 2016 саміті "Нормандської четвірки". Відновлення деяких форм діалогу з Москвою давно назріло, проте панові Макрону треба бути дуже обережним. 

 

Усі дійові особи мають всі підстави підтримати зближення. Пік популярності московського президента, досягнутої внаслідок анексії Криму 2014 року, зійшов нанівець. Він стикається зі значним невдоволенням після спаду рівня життя людей ось уже протягом п'яти років поспіль та після підвищення пенсійного віку. Про путінська партія "Единая Россия" зазнала серйозної поразки на минулих міських виборах в Москві навіть попри те, що багатьох опозиційних кандидатів було не допущено до виборів. Демонстрації перед виборами було придушено масовими арештами та побиттями, стосовно деяких осіб було розпочато серйозні кримінальні справи. 

 

Можливо, не початок нових та дорогих військових операцій, а власне зменшення напруги з Україною пішло б на користь панові Путіну в очах пересічних московитів, які бачить в українцях своїх братів. Це б також могло зменшити економічний тиск у випадку послаблення західних санкцій. Водночас, пан Зеленський зробив питання забезпечення миру на сході України наріжним каменем своїх передвиборчих обіцянок. Феноменальна перемога на виборах дає йому змогу робити такі поступки, на які його попередник, Петро Порошенко, не міг піти. 

 

Пан Макрон хоче увійти в роль головного посередника всієї Европи, наслідуючи в цьому пані Меркель, а також зобразити Францію як головну силу відродження континенту. 

 

Та єдиною дорожньою картою до миру на Донбасі є переповнена вадами друга Мінська угода, яку пан Порошенко був змушеним прийнятий лютому 2015 року, коли його притисли до стінки міжнародною дипломатією. Вона передбачає проведення виборів в окупованих Московією Донецькій та Луганській областях, та надання їм столичною владою "особливого статусу" з широкою автономією. Київ наполягає, що такий статус має бути тимчасовим, та боїться, що як мінімум це дозволить Московії зберегти важелі впливу завдяки своїм посіпакам на сході, а як максимум це перетворить ці області на велику ракову пухлину в тілі української політики. 

 

Небезпека полягає в тому, що французький президент, який намагається досягти нової угоди, може змусити недосвідченого українського президента погодитися на дуже погано продумані компроміси. А пан Путін може скористати з цього навіть самою ілюзією переходу на шлях миру. А якщо вдома дії Зеленського розцінять як занадто великі поступки, то це завдасть йому значної шкоди на фоні його такого видовищного початку кар'єри. 

 

Навіть якщо вдасться досягти угоди щодо сходу України без шкоди для Києва, то це може призвести до певного послаблення санкцій проти Московіі — але це не повинно призвести до нормалізації стосунків Заходу з Москвою. Заради европейської безпеки, співпраці в різних питаннях — від ядерної угоди з Іраном і аж до Венесуели, відновлення діалогу з Московією є важливим. Але повернути Московію до групи G7, наприклад — про що натякнули пан Макрон та президент США, Дональд Трамп — попри тривалу анексію Криму, то це означає повний відкат та згоду на агресію Московіі проти Европейського сусіда. 

 

Пан Макрон сказав французьким послам минулого місяця, що "виштовхування Московії з Европи є засадничою стратегічною помилкою". Він мав би пам'ятати, що це пан Путін своїми вчинками виштовхнув Московію — і нічого не зробив з того часу, аби змінити свою поведінку.

 

переклад українською — John Lemberg

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles