logo

Wednesday, 20 June 2018 09:18

ЯК ПУТІН КУПУЄ ВПЛИВ НА ЗАХОДІ

Anne Applebaum, The Washington Post, 15.06.2018 


У старі часи такі речі робились інакше. Тоді були кур’єри КДБ, валізи з готівкою, "московське золото", таємні субсидії для ультра-лівої преси: радянська комуністична партія шукала як таємно підірвати західну демократію. Та все це було у малих масштабах. СРСР не розкошував, і ніколи не прагнув зробити своїх прихильників заможними. Вони були людьми ідеології, тож ніхто й не передбачав, що їх цікавлять гроші. 

 

Сучасна Московія, навпаки, має набагато простіше завдання. Сьогодні, коли Кремль докладає таємних зусиль для збільшення політичного впливу та підриву демократії, він має набагато більше інструментів — це великі компанії та багаті олігархи, які повинні виконувати розпорядження уряду — а ще психологічні важелі впливу. Замість до братерства людства та єдності пролетаріату, сучасна Московія може апелювати до набагато простішого інстинкту: наживи. Замість пропонувати невеликі винагороди готівкою чи таємні банкові рахунки, вони можуть тепер пропонувати угоди з дружніми московськими бізнесменами. Це легально, це можна відкрито обговорювати, і вони створюють правильну атмосферу для дружніх стосунків, навіть якщо це й не спрацює.

 
Таким є підґрунтя до тієї цікавої історії московського впливу, яка стала відомою у Британії минулого тижня завдяки відкриттю пакету документів, включно з електронним листуванням, опублікованих нещодавно у виданнях the Observer та the Sunday Times. Головний герой, Аррон Бенкс, був найвпливовішим засновником пробрекзітівської партії UKIP, а також Leave.EU — однієї з організацій, які закликали британців покинути Евросоюз. Бенкс вклав у ці два проекти $11 мільйонів власних коштів та ще $5 мільйонів зібрав з людей. Це великі цифри для політики Великої Британії, де немає нічого подібного до того цирку витрат, який так знайомий американцям. 

 

Але ж звідки з'явились ці гроші? Бенкс завжди казав, що це з його страхового бізнесу, який точно не може дати стільки грошей як він каже, а також з його "діамантових шахт" у Лесото — варіант, який як мінімум один науковець назвав "геологічно неможливим". Тепер з'ясувалось, що Бенкс, який одружився з донькою одного московського високопосадовця, міг шукати бізнес-порад далеко зі сходу. Принаймні одного разу — а він та його колеги відвідували посольство Московії багато разів — посол Московії до Британії, Алєксандр Яковєнко, запропонував йому допомогу в інвестуванні в кілька золотих шахт на Сибіру. 

 

Бенкс заперечує, що гроші звідти. Та це відкриття цікаве з кількох точок зору. Наприклад, воно доводить ще один зв'язок у ланцюжку спільних інтересів, який пов'язує московський уряд, Бенкса, кампанію Брекзіт та лідера UKIP, Найджела Фараджа, який у свою чергу є пов'язаним з Джуліаном Ассанжем, Стівеном Бенноном та Дональдом Трампом. Ще цікавіше — це показує як працює сучасна кремлівська машина політичного впливу — легально, без обов’язкового залучення будь яких урядових коштів. 

 

Коли московський уряд шукав як приручити колишнього німецького канцлера, Ґергарда Шредера, в уряду не було потреби всовувати йому хабара. Натомість державні компанії, та компанії, наближені до держави, запропонували йому надважливу роль в московській енергетиці: посади директора, члена ради, контакти. Коли московський уряд шукав як приручити промосковську «Лігу Півночі» в Італії, одну з двох партій, які нині входять утворюють дивну ультраправо-ультраліву урядову коаліцію в країні, лінії контакту так само проходили приватними каналами. Наприклад, Ломбардійсько-Московська культурна асоціація, афільована з партією, запропонувала допомогу у налагодженні контактів для італійських бізнесменів на Московії, а також спонсорувала інвестиційні конференції за участю Маттео Сальвіні, лідера партії, та чиновників з Криму. 

 

"Дозвольте познайомити Вас з корисними бізнесовими особами", це, здається, було одним з підходів московського уряду привернути увагу родини Трампа. Навіть вже восени 2015 року, коли президентська кампанія вже добре стартувала, Фелікс Сатер, бізнесмен московського походження, шукав як просунути проект спорудження хмарочосу Trump Tower Moscow. Мета, як він сказав адвокатові Трампа, була і політична, і особиста: "Посприяти миру в світі та заробити багато грошей. Як на мене, це чудова життєва ціль, якої нам слід триматись". Також, він намагався залучити Владіміра Путіна, президента Московії, до цього проекту, та розглянути, що ще можна зробити для виборчої кампанії: "Наш хлопака може стати президентом США і ми можемо це спроектувати". Ці корупційні дії напевно й пояснюють те, чому спецпрокурор Роберт С. Мюллер ІІІ зробив запит на всі документи, які стосуються цієї справи. 

 

Хмарочос Trump Tower Moscow, звичайно ж, не збудували, так само як і Бенкс, здається, не інвестував у сибірські золоті шахти. Та вони показали методи московського уряду. Пропонуються контакти. Встановлюються зв'язки. Укладаються деякі угоди. Інші обговорюються, ймовірно аби кожного тримати зацікавленим у поточних зв'язках. Може хтось допоможе Вам перемогти на виборах, а може й ні. У будь якому випадку, якщо Ви правильно скористаєтесь своїми картами, Ваш бізнес процвітатиме — і Ви можете навіть стати таким багатим, як Шредер, коли залишите посаду. Бо "легально" ще не означає "некорумповано". 

 

Фото: Аррон Бенкс прибуває на слухання в комітеті Палати громад стосовно можливих зв'язків з московськими урядовцями, а хтось тримає примірник книги, яку він написав. (Neil Hall/EPA-EFE/Shutterstock)

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles