logo

Monday, 09 December 2019 06:48

ЯК ДОНАЛЬД ТРАМП УСКЛАДНЮЄ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Joshua Yaffa, The New Yorker, 06.12.2019 

 

У понеділок 9 грудня у Парижі Володимир Зеленський та Владімір Путін вперше зустрінуться для мирних переговорів віч-на-віч з приводу п'ятирічного конфлікту на сході України, за який заплатили життям понад тринадцять тисяч людей. 

Завершення війни на Донбасі було головною політичною метою для Зеленського, ще з минулого травня, коли він обійняв посаду президента. "Я є зосередженим на Донбасі, на припиненні цієї війни", - сказав він мені в Києві цього літа, коли я готував його досьє для журналу. Як він висловився, українські виборці дали йому «квоту довіри», тож настав час завершити війну.

 

Однак, на відміну від питань, скажімо, реформи купівлі-продажу землі чи антикорупційного законодавства, це не те, що Зеленський чи будь-який президент України можуть легко самі зробити. Зеленському потрібна згода або принаймні участь Путіна, який забезпечує військову вогневу силу та дипломатичну підтримку сепаратистських анклавів Донбасу. 

 

Ще більше ускладнюють ситуацію для Зеленського та впливають на його власні (та на путінські) комбінації слухання з питань імпічменту у Вашинґтоні, де президента Трампа звинувачують у підпорядкуванні політики США щодо України його власним політичним інтересам.

 

Ще від інавгурації Зеленського у травні минулого року він та його радники вважали стосунки з Трампом вкрай потрібними для досягнення врегулювання війни на Донбасі. У Києві була надія на те, що Зеленський і Трамп зможуть якнайшвидше зустрітися, і що Зеленський зможе переконати Трампа зіграти роль «великого миротворця» в Україні – про це мені сказала Альона Гетманчук, директор Центру Нової Европи, зовнішньополітичного аналітичного центру. 

 

США надають Україні сотні мільйонів доларів військової допомоги, а її затримка Трампом через нібито політичні причини є основною підставою для його імпічменту. Але Вашинґтон не має офіційної ролі в багатосторонніх переговорах "Нормандський формат" між Московією та Україною, які розпочалися в 2014 році, зупинилися в 2016 році і відновляться в Парижі в понеділок.

 

Однак присутність американського президента слугуватиме підтримкою, зміцнюючи позиції України проти її більш потужного сусіда, заявила пані Гетманчук. "Зеленський справді сподівався залучити Трампа, щоби США брали участь у цьому процесі, причому не лише як спостерігач, а як союзник". Трамп здобув би славу, а Україна – мир. 

 

Цього літа я розмовляв з радником Зеленського, і той підтвердив, що новий президент України збирався організувати візит до Білого дому: "Звичайно, це буде сигналом для Московії".

 

Але, як показали слухання про імпічмент, Трамп виявив недовіру до України, трактуючи країну через призму неодноразово спростовуваної теорії змови, що начебто це Україна, а не Московія намагалися втрутитися у вибори у США 2016 року. 

 

Чи він взагалі «думав» про Україну? Трамп надавав значно більше уваги зусиллям свого адвоката Руді Джуліані розкопати політично корисний бруд щодо Джо Байдена (посол США в Евросоюзі, Ґордон Сондленд, розповів колезі Тейлора в посольстві в Києві, що "Трамп більше дбає про розслідування Байдена", ніж про саму Україну). 

 

Врешті, шанси Трампа зіграти роль "великого миротворця" ніколи не були великими, а то й взагалі впали до нуля через скаргу інформатора, що спричинила слухання про імпічмент.

 

Політична боротьба, яка триває у Вашинґтоні, ризикує перетворити Україну в те, чого Зеленський, як і попередні українські президенти, старанно намагався уникнути: а саме в розмінну монет для примх, власних розрахунків та лицемірства, яких часто вимагає політика від своїх найвідданіших практиків. 

 

Більшу частину 25 років своєї пострадянської незалежности Україна користувалася послідовною та двосторонньою підтримкою у Вашингтоні - до, і найголовніше, після 2014 року, коли Московія анексувала півострів Крим та розгорнула війну на Донбасі. У епоху Трампа це все розпалося. І вже 2 грудня ведучий "FOX News" Такер Карлсон підтвердив повільний зсув у протрампівських колах Республіканської партії, заявивши в ефірі: "Я думаю, що ми, мабуть, повинні стати на бік Московії, якщо нам доведеться вибирати між Московією та Україною".

 

Тоді Зеленський залишається в небезпечній ситуації: він зустрічається з Путіном у той момент, коли підтримка США в Україні раптово похитнулася, проте він не може ризикувати і ще більше відштовхувати Трампа чи республіканців — щоби Україну взагалі не було кинуто на поталу вовкам. 

 

Він знає, що матиме справу власне з Трампом принаймні ще один рік, в можливо, ще й п’ять. З того часу, як вибухнув український скандал, Зеленський був стриманим і відвертим у своїх коментарях, очевидно - і зрозуміло - незацікавленим у тому, щоби не дати зробити себе ще активнішим учасником теперішньої битви за імпічмент, ніж він уже став. Він заперечив тиск на Трампа. "Не було шантажу", - заявив він у жовтні на цілоденному "прес-марафоні" у Києві.

 

У грудні в інтерв'ю Time і трьом европейським виданням Зеленський зайшов ще далі, висловивши свою фрустрацію та розчарування Трампом. "Ми воюємо. Якщо ви наш стратегічний партнер, тоді ви не можете нічого блокувати для нас", - сказав він, маючи на увазі триста двадцять мільйонів доларів допомоги, яку Трамп наказав заморозити в липні. "Я думаю, що мова йде лише про справедливість. Мова не йде про quid pro quo. Це само собою зрозуміло".

 

Політизована боротьба за імпічмент у Вашинґтоні може мати ще один небажаний вплив на Україну. Усі розмови у Конґресі про корумпованих прокурорів, корумпованих бізнесменів та корумпованих політиків створюють якраз протилежну картину про Україну — зовсім не ту, яку Зеленський сподівався запропонувати світові. 

 

"Коли, наприклад, Америка каже, що Україна - корумпована країна, це найгірший сигнал", - сказав він Time та европейським виданням. «Всі чують цей сигнал. Інвестори, банки, зацікавлені сторони, компанії – американські, европейські компанії, які мають міжнародний капітал в Україні, це сигнал для них, який говорить: "Будьте обережні, не інвестуйте". Або "Йдіть звідти". 

 

Одна з основних ліній захисту Трампа полягає у тому, що він мав рацію, зупинивши допомогу США Україні, враховуючи роки корумпованості цієї країни.

 

Вступаючи в паризькі переговори, Путін щораз більше тисне на Зеленського: він усвідомлює його готовність припинити війну, знає про відсутність США і про те, що европейські лідери підштовхують Зеленського до укладання такої угоди. 

 

"Зеленський сам дав Путінові важелі, твердо зобов'язавшись у своїй кампанії, що він "завершить війну ", - заявив Times московський аналітик з питань закордонних справ, Володимир Фролов, на цьому тижні. "Ви можете зупинити війну, але лише на умовах Москви".

 

Зрештою, найскладнішим для Зеленського може бути власний шлях. Дійсно, в Україні є величезна підтримка щодо досягнення угоди з Московією щодо припинення війни — адже це було однією з головних обіцянок кампанії Зеленського, де він переміг з 73% голосів. Але існує великий скепсис щодо того, як це може статися, особливо серед активної меншості в політиці, ЗМІ та громадянському суспільстві. 

 

Пані Гетманчук, керівник аналітичного центру, так описала цю пересторогу: "Можливо, нинішній статус-кво не є таким згубним, як мир на московських умовах для частини української еліти", - сказала вона, описуючи настрій тих, хто бачить будь-які поступки схожими на капітуляцію.

 

Групи ветеранів та члени націоналістичних батальйонів є джерелом гострого тиску на теперішніх керівників країни. Цієї осені тисячі з них, приєднавшись до пересічних громадян, зібралися в Києві, щоби протестувати проти заяви Зеленського, що він дотримуватиметься плану перемир'я на Донбасі, вперше вигаданого міністром закордонних справ Німеччини.

 

Влітку, я повідомляв про свій репортаж про Зеленського, коли я їздив до Авдіївки, одного з крайніх міст на підконтрольній Україні частині Донбасу. Донецьк, «столиця» самопроголошеного повстанського уряду, розташовано всього в десяти милях звідти. Місто з населенням близько 20,000 мешканців (або більше) переживало інтенсивні обстріли з 2014 по 2017 рік, але з тих пір було відносно тихо - хоча я чув близький гул артилерії, коли ходив містом. Українські війська та повстанські ополчення досі регулярно сходяться в боях в обмеженому маштабі, випробовуючи боєготовність один одного і воюючи за тактичні позиції. В інших підконтрольних Україні регіонах Донбасу зусилля з розвитку та реконструкції зробили війну ніби «далекою». Але там, в Авдіївці, ігнорувати війну неможливо.

 

На одній базі на околиці міста, якою керував «Правий сектор», націоналістичний політичний рух і «міліція», я розмовляв з місцевим командувачем, бійцем, який має кличку «Да Вінчі». До 2014 року він був учнем художньої школи на заході Україні; потім він вирішив приїхати на схід і воювати на Донбасі. «Да Вінчі», якому вже за двадцять, з кількома сотнями бійців під його командуванням, сказав, що він дуже насторожено ставиться до Зеленського. "Він хоче миру за будь-яку ціну", - сказав він мені. 

 

Самопроголошений український націоналіст - його дід воював у правому крилі партизанської армії проти радянської держави - «Да Вінчі» виступає за сувору, безкомпромісну позицію щодо Московії: "Ми не маємо миритися з ними і не вести з ними ніяких переговорів", сказав він. "Ми повинні їх знищити". Адже зараз, продовжував він: "нам просто немає про що з ними говорити".

 

Зеленський здається глухим до подібних заяв; у протистоянні в жовтні з іншою групою бійців, поблизу населеного пункту Золоте, він лаяв їх за те, що вони не вивозили зброю з міста, як їм наказали, кажучи: "Ви не можете ставити мені ультиматуми" та "Я не лох". В інтерв'ю для часопису Time та ще европейським журналістам він чітко висловив свою позицію: "Я не погоджуюся йти війною на Донбасі. Я знаю, що є багато гарячих голів, особливо тих, хто проводить мітинги і кажуть: "Нумо биймося і відвоємо все назад!", але якою ціною? Яка ціна цього? Це вже інша історія про життя та території. І я цього не буду робити».

 

В Авдіївці я оглянув коридори місцевої школи з її директором Людмилою Сіліною. Вона розповіла мені про найгірші дні боїв, у 2015 році, коли учні, їхні сім’ї та десятки місцевих жителів спали кілька днів у підвалі шкільної будівлі. Снаряди падали на вулиці нагорі, деякі з них пробивались крізь стіни школи, залишаючи пробиті отвори в бетоні. Ми спустилися сходами до імпровізованого бомбосховища, яке досі стоїть напоготові; одну з кімнат перетворено на примітивний лазарет. Вона сказала мені, що вона є дуже виснаженою війною і прагнула б її завершити раз і назавжди. "Друга світова війна тривала п'ять років, ця триває вже шість", - сказала вона. 

 

Пані Сіліна підтримала Зеленського на виборах і очікувала, що він виконає свою обіцянку припинити конфлікт. «Мир - це довгий процес. Ми розуміємо, що це не може статися протягом однієї ночі», - сказала вона. "Але він президент - він повинен це якось зробити".

 

переклад українською — Angelica Gordon

 

редакція Radio Lemberg та наш перекладач є кардинально незгідними з багатьма тезами автора, але дослівно передають цей текст українською, як і інші статті. Автор тексту, Джошуа Яффа, є багаторічним кореспондентом провідного американського журналу The New Yorker у Москві.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles