logo

Wednesday, 18 July 2018 17:41

Я – БІЛЛ БРОУДЕР. І ОСЬ НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА, ЯКУ ЗРОБИВ ПУТІН, НАМАГАЮЧИСЬ ДІСТАТИСЬ ДО МЕНЕ ЧЕРЕЗ ТРАМПА

Білл Броудер, Time, 17.07.2018 

 

Броудер є засновником і CEO фонду Hermitage Capital Management, і був найбільшим іноземним інвестором у Московії до 2005 року. З 2009, коли його правник Сєрґєй Магніцкій помер у в'язниці після розкриття ним $230 мільйонного шахрайства, вчиненого московськими урядовцями, Броудер очолює кампанію аби розкрити поголовну московську корупцію та порушення прав  людини.

 

Я не дивився прес-конференцію Дональда Трампа та Владіміра Путіна з Гельсінкі. Та коли мій телефон почав горіти повідомленнями, я зрозумів, що щось пішло не так. Скоро я дізнався, що Путін згадав моє імя. Жоден журналіст не запитував про мене. Він просто узяв мене нізвідки. 

 

Путін запропонував дозволити американським слідчим допитати 12 московських розвідників, що їх тільки звинуватив спеціальний консул Роберт Мюллер, за умови, що московитам дозволять отримати доступ до мене та близьких до мене людей. І це не проста загроза. Протягом останніх десяти років я намагався залишитися в живих і не стати жертвою Путінського режиму. Та вже є ланцюжок мертвих тіл, пов'язаних з бажанням бачити мене мертвим. Неймовірно, але Трамп стояв біля нього, киваючи на згоду. Він пізніше навіть сказав, що вважає це «чудовою пропозицією»

 

Я настільки твердо причепився до шкіри Путіна через те, що я є тією персоною, яка є відповідальною за ухвалення Акту Маґніцкого у США у 2012 році. Це закон, який  дозволяє уряду США заморожувати активи та скасовувати візи порушників людських прав в усьому світі. Деякі з них  убили Сєрґєя Маґніцкого, мого московського правника, у Московській в'язниці за розкриття великої $230-мільйонної урядової корупційної схеми, сліди якої ведуть до Путінських дружків. По суті, Путін отримав частину доходів від цього злочину, і його жахає, що Акт Магніцкого може бути застосовано до його офшорного багатства, яке ймовірно є одним з найбільших накопичень у теперішні часи. 

 

Саміт у Гельсінкі не є першим випадком, коли Путін згадав моє ім'я на прес-конференціях. Ще у 2006 році на зустрічі G8 у Санкт-Петербурзі молода репортерка Moscow Times запитав, чому мені було відмовлено у візі до Московії, і чому мене було названо загрозою національній безпеці, усе без жодного пояснення. Вона також зазначила, що я був найбільшим інвестором на московському фондовому ринку, і що прем'єр-міністр Великої Британії цікавився у Путіна щодо моєї ситуації раніше того дня. 

 

Путін нахмурився. «Чесно, я не знаю, чому саме цій особі було заборонено в'їзд у Московію. Я можу лише припустити, що ця персона порушила закони нашої країни, і що іншим, які робитимуть те ж, ми також відмовимо у в'їзді».

 

«Ця особа». Путін майже ніколи не вимовляє імен своїх ворогів - крім мого, яке він, здається, останнім часом вимовляє за кожної нагоди. На мою думку, це може лише означати, що він серйозно нервується.

 

З 2012 року Путін можливо головним пріоритетом зовнішньої політики зробив скасування Акту Маґніцкого. Та жодні з його зусиль не допомогли. Акт Маґніцкого не лише не скасували, він поширився на ще шість країн — Велику Британію, Канаду, Естонію, Латвію, Литву та Ґібралтар.  Ще вісім інших інших держав його розглядають — Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Данія, Австралія, Південна Африка та Україна. Акт Маґніцкого стає вірусним, а країни, де він функціонує, піддають санкціям путінських дружків, на яких (я в це вірю) скоро накладуть санкції й інші країни. 

 

До того ж Глобальна Кампанія Маґніцкого за Справедливість (the Global Magnitsky Justice Campaign) розслідувала і віднайшла ті $230 мільйонів, які викрив і за які вбили Сєрґєя Магніцкого. Наразі проводиться низка правоохоронних розслідувань в усьому світі, що визначають тих, хто скористав з цього злочину. Результат – десять мільйонів доларів заморожених активів. Більше того, ці розслідування поставили під загрозу не лише набувачів вигоди з цього злочину, але й тих, хто скористав з інших подібних злочинів. Ці люди є готовими вбити, аби втримати свої гроші. Втратити їх – це спустошення. 

 

Останнє твердження Путіна про те, що я пожертвував Гілларі Клінтон $400 мільйонів, є настільки безглуздим і неправдивим, що переходить в маячню. Я ніколи не робив політичних пожертв Гілларі Клінтон чи будь-якому іншому політичному кандидату. Це ствердження – з тієї ж категорії, що й інші звинувачення московського уряду: вони назвали мене серійним убивцею, агентом ЦРУ і МІ6, що прагнув знищити московський уряд, звинуватили мене у крадіжці $4,8 мільярдів грошей МВФ, які ще в 1990-х були призначеними для Московської Держскарбниці. Ці хлопці і справді втрачають свою витримку і починають робити помилки. 

 

Найбільша помилка, яку Путін зробив у своїй пропозиції ефективно обміняти мене на 12 московських агентів, полягає в тому, що він звернувся не до того голови держави. Хоч я і народився в Америці, я емігрував до Великої Британії ще 29 років тому, і я є громадянином Великої Британії. Тож, якщо він і справді хоче мене, нехай краще поговорить з Терезою Мей, яка напевно захоче сказати йому кілька міцних слів після того, як московські агенти поширили нервопаралітичний газ «новачок» у провінційному місті Солзбері в Англії.

Переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles