logo

Monday, 16 July 2018 10:21

ВИСОКА ОБЛІКОВА СТАВКА НБУ — ЦЕ ЗАШМОРГ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Борис Кушнірук, Facebook, 16.07.2018

 

У п'ятницю, тринадцятого липня (як тут не повіриш у бісовщину) відбулось дві начебто зовсім різні події, але які наочно демонструють загальну атмосферу кричущого непрофесіоналізму, поєднаного з вибуховою сумішшю лівацько-лібертіанського популізму, що панує зараз в Україні, і просто знищує нашу економіку, а взагалі — й державу. 

 

У цей день правління Національного банку ухвалило рішення про підвищення облікової ставки до 17,5%, а парламент — у першому читанні ухвалив законопроект, який передбачає не лише скасування покарання громадян, які свідомо ввозили нерозмитнені вживані авто, але і дозволить їм сплатити за них у декілька разів менше податків, ніж це передбачено чинним законодавством. 

 

Отже, про рішення Нацбанку. 


Вже протягом багатьох років, а з особливою затятістю протягом останніх трьох, керівництво Національного Банку намагається довести, що воно своєю монетарною політикою (зараз інфляційним таргетуванням) є спроможним забезпечити довготермінову інфляційну стабільність гривні. Скажу чесно, вже не згадаю скільки сотень разів пояснював у ЗМІ, у виступах на конференціях та на “круглих” столах, в аналітичних записках можновладцям, — що забезпечити суто монетарними методами довготермінову стабільність національної валюти у переважно сировинній економіці, з повсюдним пануванням монополій, з державним регулюванням цін, неможливо. Від слів “взагалі” і “ніколи”. 

 

Безліч разів, ґрунтуючись на даних Держкомстату та Нацбанку, доводилось показувати, що суттєві коливання цін виробників та цін споживчих товарів і послуг у нас мають переважно немонетарний характер. Ці коливання Нацбанк не може приборкати за допомогою своєї монетарної політики. 

 

Більше того, монетарна політика, яка передбачає високі процентні ставки, вбиває будь-які можливості для подолання сировинного статусу економіки. Насамперед від політики високих процентних ставок потерпають переробні галузі економіки. Ціни на їхню продукцію не мають такої волатильності, як це відбувається з сировиною чи напівфабрикатами. Переробні підприємства не можуть, залежно від рівня цін на сировинних ринках, так швидко скорочувати чи нарощувати виробництво і так само оперативно піднімати чи знижувати ціни на свою продукцію. 

 

Тому, коли процентні ставки стають завеликими, виробники переробних підприємств є просто змушеними відмовлятися від банківських кредитів. 

 

Керівники Нацбанку, які з розумним виглядом обличчя розповідають, що підвищують облікову ставку з метою у певній перспективі приборкати високий рівень інфляції, мені вже давно нагадають кравців, які шиють сукню для “голого короля”. 

 

Вони не можуть зробити гривню стабільною монетарними методами, але підвищуючи облікову ставку та ставку за своїми депозитними сертифікатами вище певного рівня, роблять ще менш доступними кредити саме для переробних підприємств. 

 

За таких умов бізнес просто перестає реагувати на монетарну політику центрального банку. Яка різниця, які процентні ставки за кредитами, якщо їх рівень вбивчий для реального сектору економіки і бізнес припиняє їх брати? 

 

Саме це ми спостерігаємо. Обсяг кредитування підприємств падає четвертий рік поспіль. Як може розвиватися бізнес в Україні, якщо його практично позбавили можливості поповнювати оборотний капітал? 

 

Політика високих ставок — це як сильнодійні ліки. Після їхнього тривалого вживання, їхні лікувальні властивості просто перестають діяти на хворий організм. Навпаки — такі ліки починають пригнічувати організм, наносячи йому лише шкоду. 

bank rates

 

P.S. В понеділок планую викласти другу частину статті, яка стосуватиметься рішення парламенту.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles