logo

Monday, 02 April 2018 12:09

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ БУДЕ НА ВІСТРІ МІЖНАРОДНОГО ФРОНТУ БОРОТЬБИ ПРОТИ РУЙНІВНИКІВ НАШОЇ СИСТЕМИ ПРАВОПОРЯДКУ

Борис Джонсон, Mansion House, 28.03.2018, переклад українською Віктора Трегубова для «Петр и Мазепа». 

 

Примітка редакції «Петр и Мазепа». Нещодавню промову міністра закордонних справ Великої Британії Бориса Джонсона дехто вже встиг порівняти з Фултонською промовою Вінстона Черчілля. Як на нашу скромну думку, порівняння надто улесливе, якщо співставляти особистості, але коректне в тому плані, що, як і у випадку Фултонської промови, ця промова є фактичним окресленням того, чим колективний Захід зараз вважає Московію і як пропонує до неї ставитися. Досі в нас публікували лише скорочений російський переклад промови — ми вирішили не повторювати чужу працю та перекласти оригінал українською. І так, не дивуйтеся використанню подекуди не зовсім дипломатичних зворотів — так у першоджерелі. 

 

Вельмишановний лорде-мере, ваші високоповажності, леді та джентльмени. 

 

Я хочу обговорити глобальну роль Британії та нашу роботу із союзниками у світі. Але спершу я звернуся до подій цього визначного тижня. Бо ми ще ніколи не мали такого масштабного колективного вислання московських дипломатів, як то було за останні кілька днів. 

 

Як я зауважив, уже 27 країн ризикнули витурити людей, чия присутність більше не вважається корисною для суспільних інтересів. 

 

Звісно, багато інших обрали інші способі дії — наприклад, зробивши потужні заяви чи знизивши присутність на Кубку світу (з футболу — прим. перекладача). 

 

Але, з вашого дозволу, лорде-мере – не хотів би бути нестерпним – я все ж нагадаю повний почесний список країн, що вислали дипломатів. 

 

  • Албанія
  • Австралія
  • Бельгія
  • Канада
  • Хорватія
  • Чехія
  • Данія
  • Естонія
  • Фінляндія
  • Франція
  • Німеччина
  • Угорщина
  • Ірландія
  • Італія
  • Латвія
  • Литва
  • Македонія
  • Молдова
  • Чорногорія
  • Нідерланди
  • Норвегія
  • Польща
  • Румунія
  • Іспанія
  • Швеція
  • Україна
  • Сполучені Штати Америки 

 

До того ж, НАТО вислало чи позбавило акредитації десятьох московських чиновників.

 

Здається очевидним, що Кремль недооцінив силу глобальної чутливості. Якщо там вважали, що світ став таким жорстким і цинічним, що пробачить використання хімічної зброї в мирному місці на кшталт Солзбері, якщо вірили, що страждання Сергія та Юлії Скипаль будуть усім "по цимбалах", що ми не звернемо увагу на безрозсудну та нахабну зневагу до суспільної безпеки, наслідком якої стала необхідність надавати медичну допомогу ще 39 особам, якщо вони були впевнені, що ми такі морально слабкі, такі залежні від вуглеводнів, такі не готові ризикувати та так боїмося Московії, що не насмілимося відповісти — ось відповідь. Усі ці країни знають, що наражаються на удар у відповідь, і, чесно кажучи, багато з цих країн є більш уразливими перед Московією, ніж ми, — чи то через географію, чи то через енергетику. Я вдячний їм, бо вони знають, що і їх дипломати на Московії, а також їхні сім’ї, наражаються на переворот у своєму житті. 

 

Це вимагає сили волі та самопожертви і від однієї країни — не кажучи вже про 27 — і я щиро вдячний їм.

 

Але, звісно, я знаю, що ці вислови вдячності до певної мірі зухвалі. Бо я ані на мить не вірю, що ця глобальна хвиля висилок була спричинена лише Солзбері чи сентиментальною прихильністю до Сполученого Королівства — хоча я не виключаю, що й такі почуття мали певну роль.

 

Це не було лише про нас: це було про всіх нас і про те, в якому світі ми хочемо жити.

 

Бо я вірю, що ці висилки демонструють нам саме той момент, коли певне почуття вже викристалізувалося, коли роки дратування та провокацій довели загальне терпіння до точки зламу, і коли по всьому світу — на трьох континентах — вже є країни, готові сказати «досить».

 

Після анексії Криму, після вторгнення на Донбас, після збиття MH17, кібератак, спроби перевороту в Чорногорії, приховування хімічних атак у Сирії, зламу Бундестаґу, втручання у вибори у світі просто стало забагато країн, які переконалися: поведінка московської держави — руйнівна та підступна.

 

Події в Солзбері викликали співчуття не лише в Солзбері в Південній Австралії, Солзбері в Пенсильванії, Північній Кароліні чи в Меріленді, але в усіх спокійних містечках Европи, які могли б зазнати такої самої атаки, де люди заслуговують на життя вільними від страху. І після усіх цих провокацій цей тиждень став тим самим часом, коли світ вирішив сказати «досить!» шквалу московської брехні, потоку окозамилювання та міжконтинентального балістичного шахрайства.

 

Спершу вони казали нам, що «Новічка» ніколи не існувало. Потім — що існував, але вони знищили запаси. Потім — що запаси утекли до Швеції. Чи до Чехії. Чи до Словаччини. Чи до Сполучених Штатів.

 

А наступного дня вони заявили, що справжнім розробником «Новічка» була Тереза Мей.

 

За останні кілька днів нам повідомили, що Сергій Скрипаль мав наркотичне передозування, що він намагався накласти на себе руки і, ймовірно, забрати свою доньку з собою, що спроба його вбивства була помстою за ймовірне отруєння Британією Івана Грозного, чи що він зробив це для того, щоб зіпсувати свято Кубка світу.

 

Насправді Форін-офіс вже нарахував 24 зразки такої сміховинної брехні. І я радий, що 27 країн встали та сказали – більше ми цю маячню ковтати не будемо.

 

Це схоже на початок «Злочину та кари». У тому сенсі, що ми всі знаємо, хто винен, — питання лише в тому, чи він зізнається сам, чи його спіймають.

 

І в ці останні кілька днів наші цінності — і наша віра в міжнародний порядок, що спирається на правила — довели свою силу.

 

Ми отримали не лише сильну і швидку багатосторонню відповідь з боку НАТО та ЕвроРади. Країни, які не є членами ані того, ані іншого, виступили та довели, що благословенні бути частиною ширшої співдружності ідеалів.

 

Я вірю, що багато британців знайшли розраду у прикладі того, що навіть хоч ми й виходимо з Евросоюзу, ми не будемо одинокі. І частина цієї прихильності до Британії відображає взаємну прихильність із боку Британії, виявлену чи то в роботі наших найкращих служб розвідки, чи то наших збройних сил, чи то наших бюджетів розвитку.

 

Це те, що я називаю Глобальною Британією. І я повторю безумовне та непорушне зобов’язання нашого прем’єр-міністра: ми будемо стояти за вас, як ви стоїте за нас.

 

Ми будемо продовжувати співпрацю — до 20% витрат ЕС на оборону, 25% бюджету допомоги, 55% тоннажу кораблів постачання, необхідних для підтримки бойових кораблів у морі, 100% літаків високої вантажопідйомності.

 

Ми підтримуємо Естонію і тренуємо Збройні сили України, ми присутні в Нігерії та на Близькому Сході, де ще точиться війна з ІДІЛ, і де Сполучене Королівство на другому місці за авіаударами після США.

 

Ми з вами в Сахель (британські війська долучаються до кампанії проти ісламістів у пустелі Сахель у Малі — прим. перекладача) чи вже скоро там будемо, а корабель Її Величності «Сазерленд» зараз у Тихому океані тренується разом із нашими австралійськими друзями. Війська Великої Британії розміщені у більшій кількості країн, ніж у будь-якої іншої европейської сили.

 

І я останнього тижня анонсував розширення нашого дипломатичного представництва. Ми посилаємо за моря ще 250 британських дипломатів і відкриваємо десять посольств та представництв у десяти суверенних державах — тут у пріоритеті Британська Співдружність, особливо враховуючи, що ми наступного місяця будемо приймати загальний саміт. Загалом Британія матиме більше дипломатичних місій у світі, ніж будь-яка інша европейська держава – на одну більше, ніж Франція. До речі, Набережна Орсе (Міністерство закордонних справ Франції — прим. перекладача) була в захваті від цієї новини — для них немає кращого мотиву вимагати розширення фінансування, ніж розширення на Кінг Чарльс-стріт. 

 

Ми віримо в це розширення — і ми підемо далі, особливо в Африці. Бо ми віримо, що Глобальна Британія фундаментально відповідає інтересам британського народу, бо відкритість до світу і взаємодія з кожною країною означає, що британці матимуть більше ринків для своїх товарів, продуктів та ідей. Ми робили це сторіччями у великій революції вільної торгівлі, і це зробило це місто столицею світу і дозволило побудувати Меншн Гаус, у якому ми зібралися цього вечора. 

 

Коли ми наступного року вийдемо з Евросоюзу, ми знов ствердимося як незалежний член СОТ і будемо головним світовим проповідником вільної торгівлі.

 

І водночас ми будемо запрошувати таланти з-за кордону — ми маємо і будемо це робити — що сторіччями приходили до наших берегів. Покоління людей, які хотіли прожити життя без страху осуду чи переслідування, жити, як їм хочеться, за умови незавдання шкоди іншим. Ця наша етика гостинності зробила це місто не лише найбільш різнобарвним у світі, але також і найбільш продуктивним в Европі. 

 

Сьогодні Британія — найпоширеніший пункт призначення прямих закордонних інвестицій після США, наш рівень безробіття найнижчий за 43 роки (пригадую, певні особи передрікали, що він збільшиться на півмільйона осіб), у нас найбільший техносектор та найкращі університети. 

 

Лише один Кембриджський університет виграв більше Нобелівських премій, ніж усі університети Московії та Китаю. Навіть якщо їх премії скласти та помножити на два. 

 

У нас найенергійніший та найдинамічніший культурний сектор. Лише одне місце — Британський музей — залучає більше відвідувачів, ніж десять европейських країн загалом (буде тактовно їх зараз не називати). 

 

У нас на столах мінестроне, буабес, рататуй — киплячий та синкретичний котел культур, але й ми експортуємо не лише товари (хоча товари теж), а й ідеї, схильності, патерни поведінки. 

 

Я радий сказати, що в Чехії та Ісландії 7 січня святкують день дурнуватих прогулянок на честь Монті Пайтон. 

 

У понад 9 країнах є власні версії Девіда Брента (герой комедії The Office — прим. перекладача), і дуже радує той факт, що дві кінострічки з найбільшими касовими зборами у світі за останній рік були чи то зняті, чи то продюсовані в нашій країні – «Красуня та чудовисько» та «Зоряні війни». 

 

І яка ж найвідоміша зброя у «Зоряних війнах»?

 

І де ж було створено світловий меч?

 

В якому районі Лондона? У Аксбріджі та Південному Райсліпі (натяк на походження Джона Стірса — майстра спецефектів, що створив значну частину знаменитих об’єктів кіноепопеї «Зоряні війни» — прим. перекладача).

 

І це все, що вам треба знати про різницю між сучасною Британією та урядом Володимира Путіна.

 

Вони створюють «Новічок» — ми створюємо світлові мечі.

 

Перше — мерзенна зброя, створена для потайних убивств.

 

Друге — красивий театральний реквізит, що таємниче гудить.

 

Але який з цих видів зброї ефективніший у сучасному світі?

 

Який посилив відповідну економіку?

 

Який захопив уяву трьох поколінь дітлахів та заробив мільярди?

 

Який люблять, а який зневажають?

 

Я кажу вам, що арсенали нашої країни і наших друзів не забиті отрутою. У них дещо значно могутніше — сила уяви, креативності та інновацій, що дарує життя у вільному суспільстві. У тому, що ми зараз бачимо довкола себе.

 

І це – сила, що переможе. У цьому дусі впевненості та безпеки ми розуміємо, що наша робота — не лише в тому, щоб остерігатися російської держави, а й в тому, щоб за всіх наших нинішніх розбіжностей простягнути руку дружби московитському народу.

 

Бо ми не втомимося повторювати — параноїдальні вимисли їхніх керманичів ні на чому не ґрунтуються. Вони оточені не ворогами, а країнами, готовими до поваги та дружби, які змушені були вдатися до дій минулого тижня тому, що вони хочуть лише покласти край цій руйнівній поведінці. Які хочуть жити в мирі та взаємній повазі, і які сподіваються, що колись буде можлива ще більша комерційна та культурна співпраця між нами та московитським народом.

 

Я вірю, що цей день настане.

 

Я сподіваюсь, що настане.

 

І коли він настане, я гадаю, ми матимемо ще раз подякувати всім тим країнам, що відреагували — кожна у свій спосіб — цього тижня.

 

Ми маємо зберігати рішучість, бо немає сумніву, що на нас чекають нові випробування. І я запевняю вас, що під час цих випробувань воля британського уряду та народу буде непорушною.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles