logo

Tuesday, 24 July 2018 11:57

ТРАМП-ПУТІН: ЧИ СТАНЕ ГЕЛЬСІНКІ ПОВОРОТНОЮ ТОЧКОЮ ДЛЯ РЕСПУБЛІКАНЦІВ?

Demetri Sevastopulo, Kathrin Hille, The Financial Times, 20.07.2018 

 

Політики атакують президента США через його явну підтримку Московії у втручанні до виборів, але виборцям, здається, байдуже. 

 

Це назвали однією з найбільших геополітичних подій року. З балкону над репортерами можна було чути як пишеться історія, поки світ чекав на прес-конференцію Дональда Трампа і Владіміра Путіна у президентському палаці в Гельсінкі. Це місто приймало саміти і раніше: Джордж Буш та Міхаїл Горбачов у 1990, Білл Клінтон та Боріс Єльцин в 1997 році. Та жодна з зустрічей не була такою як ця. 

 

«Я не знаю, хто є нареченою, а хто — нареченим. Складається враження, ніби ми на весіллі», — сказав Джим Акоста з CNN, пояснюючи, що репортери з Московії та зі США сидять по різні боки кімнати. 

 

Та атмосфера стала траурнішою, коли обидва президенти зайшли до зали після їхньої зустрічі, включно з двогодинною приватною розмовою. Очікування стали ще тривожнішими після рішення США звинуватити 12 шпигунів Московії у втручанні до виборів 2016, ухваленого за три дні перед самітом у Гельсінкі. 

 

Журналістам було цікаво, чи пан Трамп публічно піде на конфронтацію проти Путіна щодо цього питання, також вони сперечалися як Трамп ставитиметься до лідера Московії після того, як він принизив союзників з НАТО у Брюсселі та Лондоні на шляху до Гельсінкі. Чи буде він улесливим з Путіним так само, як це було з лідером Північної Кореї, Ким Чен Ином?

 

Пан Путін, колишній полковник КГБ, почав з того, що оголосив зустріч «дуже плідною». Трамп привітав свого московського суперника з проведенням фінальних матчів чемпіонату світу, перед тим додавши, що вони провели «глибоко продуктивний діалог».

 

В одному з яскравих моментів , пан Путін посміхнувся, передаючи Трампу футбольний м'яч і сказав, що «м'яч на вашому полі». Та скоро жарти були витіснено коментарями Трампа, які рикошетом поширилися світом. Один із колишніх директорів ЦРУ невдовзі назве його слова «зрадницькими», в той час як інші питатимуть республіканців, чи ті й далі підтримуватимуть президента, особливо у світлі того, що партія прагне здобути контроль у Конґресі під час проміжних виборів у листопаді. 

 

Після більше року спекуляцій щодо його відмови критикувати пана Путіна за те, що той наказав (як стверджує власна розвідка президента) провести кібератаки на демократів під час кампанії 2016 року, один репортер поставив пана Трампа США у незручне становище, запитавши: «Путін заперечує будь-яке своє втручання у вибори 2016. Кожна розвідувальна агенція США зробила висновок, що Московія втручалася у вибори, то … кому Ви вірите?». 

 

Відповідь була вражаючою. «Я є дуже впевненим у своїй розвідці, але… Президент Путін показав неймовіру міць та силу у своїх запереченнях», — оголосив пан Трамп.

 

Річард Армітедж, заступник державного секретаря США в адміністрації Джорджа Буша, сказав, що його «щелепа відвисла до самої підлоги», коли він почув, як його президент підтримує Путіна. «Я думав, що бачу якесь жахіття з «Чарівника країни Оз», коли ти прибуваєш в цю країну, відтягуєш завісу та бачиш, як Владімір Путін смикає за всі ниточки», - каже він, додаючи, що лідер Московії «майстерно» обіграв пана Трампа.

 

Аксіомою зовнішьої політики США є те, що політики не критикують свого президента в той час, як він є за кордоном. Але пан Трамп враз перевернув всі правила, виказавши довіру запереченням пана Путіна, після того як Кремль звинуватили у всьому: від кібератак до зумисних убивств колишніх шпигунів.

 

Джеймс Клаппер краще за інших зрозумів усю серйозність того, що трапилося. Будучи очільником національної розвідки у січні 2017, він керував командою, що потім поінформувала щойно обраного Трампа щодо московитського втручання та сказала йому про непідтверджене досьє, складене колишнім англійським шпигуном. Це досьє містило й неперевірені звинувачення Трампа щодо його дій сексуального характеру у московському готелі. 

 

«Я взагалі звернувся до мого старого словника синонімів, аби знайти прикметник, який би міг описати те, свідком чого я був», — сказав пан Клаппер. «Я намагався… знайти альтернативні пояснення його незрозумілій повазі до Московії, а головним чином до пана Путіна, але дійшов висновку, що немає жодних пояснень цьому, окрім того, що вони мають щось на нього». 

 

А у Вашингтоні, Ден Коутс, який посприяв успіхові Клаппера у розвідці, перейшов до дій. «Ми були впевнені у своїй думці щодо московського втручання у вибори 2016 та їхніх теперішніх, повсюдних спробах підірвати нашу демократію», — сказав він із явним докором президентові.

 

Коли у четвер його спитали про його ектраординарну заяву на Аспенському форумі з питань безпеки, пан Коутс, якого призначив Трамп, сказав: «Звичайно, я бажав, аби він зробив іншу заяву».

 

Інші були менш дипломатичними. Джон Бреннан, директор ЦРУ в часи Барака Обами, що звинуватив Трампа у зраді, твітнув: «Він повністю на гачку у Путіна. Патріоти-республіканці! Де ви є???» 

 

Порівняно з попередніми дискусіями щодо президентства пана Трампа, коли республіканці ще тримали порох сухим, піднявся набагато гучніший хор критики. Джон МакКейн, сенатор з Аризони та постійний критик Трампа, сказав: «Жоден попередній президент ще не принижувався так перед тираном». Боб Коркер, республіканець з Теннессі, що також виступав проти Трампа, потім заявив, що «дамбу прорвано».

 

Ілюструючи побоювання республіканців, що Трамп зайшов надто далеко, навіть Ньют Ґінґріч, колишній спікер Палати представників США та прихильник Трампа, сказав, що це була «найсерйозніша помилка» його президентства. 

 

Такий каскад критики змусив Трампа відступити у вівторок, та заявити, що він обмовився у Гельсінкі. Решта тижня супроводжувалася його постійними впаданнями у крайнощі, що лише підривали його спроби визначитися з власною ж ціллю. В один момент він ледь не задовільнив запит пана Путіна відправити Майкла МакФола, посла США в Московії за часів Обами, до Москви, аби там йому задали кілька питань. Ще до того, як Білий Дім встиг відмовитись від такої ідеї, Сенат США проголосував 98-0 проти неї.

 

Та Трамп зумів знову підняти хвилю критики у четвер, запросивши пана Путіна, який зовсім не допоміг президентові США на саміті в Гельсінкі, підтримавши його позицію, до Білого дому. Коли Дена Коутса повідомили про це запрошення на форумі в Аспені, він засміявся та сказав: «Ну, це буде щось особливе». 

 

«Я не можу згадати іншого американського президента, який би на публіці був таким покірним та податливим до домінування іншого іноземного лідера, — каже Джеймс Ставрідіс, колишній головнокомандувач НАТО, - особливо до лідера тієї країни, з якою ми маємо стільки розбіжностей».

 

Трамп наполягає на думці, що він є жорсткішим щодо Московії від усіх своїх попередників. Та попри те, що його адміністрація вжила низку заходів проти Москви (від санкції до витурення шпигунів), він сам підриває свої справи своєю ж риторикою. Найпоширеніше пояснення поведінці Трампа — це його небажання поступитися у будь-чому, що на його думку, делегітимізує його перемогу над Гілларі Клінтон. 

 

Кремль був взагалі на сьомому небі від щастя від того, що, судячи з усього, пан Трамп ковтнув заперечення пана Путіна. Згідно зі словами московських політиків, причетних до планування саміту, Білий Дім вимагав від Кремля обіцянки, що Москва не втручатиметься у проміжні вибори США у листопаді. 

 

«Була така ідея, що, якщо Трамп надасть Штатам таку гарантію, то його можна буде наперед привітати з перемогою, — каже один московський законодавець, — але запропонований текст перетворився на визнання своєї вини». 

 

Лавина критики проти пана Трампа зменшила очікування Москви. «Ми знали, що вони критикуватимуть Трампа, але такого торнадо критики ми не чекали», — каже Андрєй Кортунов, директор Ради з міжнародних питань Московії. «Ми просто змушені спостерігати за наслідками. Чи будуть ще якісь додаткові рухи проти Трампа або ж додаткові санкції проти Московії?» 

 

Девід Ґерґен, колишній радник чотирьох президентів США, каже, що пан Трамп зробив найбільшу помилку з того часу, як він порівняв білих націоналістів у Шарлотсвіллі з антирасистськими протестувальниками. «Я гадав, що ця зустріч (Гельсінкі) справді щось кардинально змінить», - каже пан Ґерґен, додавши, що після цього він став менш упевненим.

 

Його оптимізм щодо того, що саміт у Гельсінкі пригальмує поведінку пана Трампа, розвіявся усвідомленням, що президент США створив «систему культу» та призвів до браку авторитетних осіб в Республіканській партії, які могли б протистояти цьому. За словами пана Ґерґена, схоже, що Америка під керівництвом Трампа перестала бути країною, де є такі особистості як Артур Ванденберґ, видатний республіканський сенатор, що допоміг США створити післявоєнний міжнародний порядок. «Ми живемо у світі, де авторитетних осіб просто знищують на дрібні куски», - додав він. 

 

Пан Трамп сам приклався до підриву авторитетних осіб, таких як Роберт Мюллер, що веде розслідування ролі Москви у виборах 2016 року, а також державних інституцій, таких як ФБР. Його постійні атаки на правоохоронні та розвідувальні органи розхитали на громадську думку.

 

Згідно з результатами опитування Axios/SurveyMonkey, проведеного цього тижня, 85% республіканців вірять, що заяви про московське втручання були лише для того, аби відвернути увагу, а 79% республікаців схвалюють те, як пан Трамп поводив себе в Гельсінкі.

 

«Вся справа у політиці, — каже пан Клаппер, — в тому, коли ти скажеш «досить». Схоже, що багато республіканців ще не дійшли цієї межі».

 

Майкл Гайден, колишній директор ЦРУ та Агенції Національної Безпеки, який критично ставиться до пана Трампа, каже, що найбільше його турбує реакція американців.

 

«Є незвично велика частина американського населення, яка вважає, що Бреннана корумповано, що Клаппера корумповано, що все підлаштовано, і що московити нічого не робили, а навіть, якщо і робили, то це не має значення, — каже пан Хайден, — ми не можемо дозволити, аби таке ставлення стало нормальним… Це ненормально».


Переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles