logo

Tuesday, 14 August 2018 12:29

СОЦМЕРЕЖІ — НОВІТНЯ МЕГАЗБРОЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ. ЧАСТИНА 2.

Петро Козак, Radio Lemberg, 14.08.2018


Частина перша тут.

Минулого року у США "Дослідницький проект комп'ютерної пропаганди" опублікував дослідження, яке проводилося спільно з провідними европейськими аналітиками, політтехнологами, а також науковцями з Оксфордського університету. Суттю дослідження, результати й аналіз якого було викладено у спеціальній брошурі «Computational Propaganda in Germany: A Cautionary Tale», було вивчення ролі соцмереж у таких заходах, як парламентські і президентські вибори. А головним «майданчиком», вплив соцмереж на якому досліджували, стала Німеччина. 

 

Вибір країни є невипадковим. Адже в цей час німецький уряд (як зрештою і зараз) висловлював певні побоювання щодо можливих маніпуляцій їхніми громадянами під час виборів. І (як можна було здогадатися) основну увагу привернули маніпуляції в соцмережах. 

 

Свої побоювання висловлював не лише німецький уряд, але й низка інших країн. Адже, окрім скандалів навколо обрання Трампа президентом і референдуму «Брекзіт», останнім часом світ мав нагоду стати свідком й багатьох інших конфліктів, які велися в мережі. 



ІНДІЯ — БОРОТЬБА ЗА ВІРУ 

 

Ще чотири роки тому індустрію стартапів сколихнула нова, небачена досі угода. За $19,000,000,000 компанія Facebook придбала месенджер Whatsapp. Не вперше пан Цукерберґ кладе до своєї кишені досить успішний проект (Instagram придбали за $1 мільярд) та ще й проект, який гратиме не останню роль у політичному житті Індії. 

 

Штат Карнатака – один із найрозвиненіших регіонів цієї бідної країни, центр IT-індустрії, в якому війна в мережі набрала нових обертів. Адже саме Whatsapp став для Індії тією платформою, де політики всіх мастей і релігійних вірувань могли (і можуть) поширювати свою пропаганду та погляди, особливо, коли справа доходить до виборів. 

 

Як приклад, можна згадати ту несамовиту боротьбу під час виборів у тій же Карнатаці. Два палкі суперники «Народна партія Індії» (BJP) та Індійський національний конгрес (INC) зовсім не гребували проводити різні маніпуляції в популярному месенджері. Було використано все: відео, прямі трансляції, звукові записи, фотографії, короткі повідомлення, тощо. І що характерно, більшість контенту — це спекуляції та маніпуляції релігійними віруваннями. Так мережею гуляло відео, де на індійську жінку начебто нападає мусульманин. Звичайно, потім виявилося, що відео це показувало події у Ґватемалі, а не в самій Індії, але потрібного ефекту вже було досягнуто. 

 

Фейкові новини теж нікуди не поділися. Тривалий час у Whatsapp можна було побачити неправдиві екзит-поли, що пророкували BJP впевнену перемогу. Джерело – невідоме. Та чи це важливо, коли у так звані результати змогли повірити цілі багатомільйонні маси

 

Фейками в мережі був незадоволений і сам уряд Індії, особливо після того, як по всій країні почалися самосуди над «викрадачами дітей», про яких стало відомо саме з Whatsapp. Влада вимагала від керівництва додатку та від Фейсбук пояснити таку дезу та докласти всіх зусиль, аби в майбутньому фейків стало менше. 

 

До слова, саме нове придбання Цукерберґа є популярним у більшості країн, які розвиваються. Це Індія, Бразилія, Аргентина, тощо. Відомо, що 2015-го року в Бразилії після декількох спроб отримати дані про злочинця, державні служби заблокували на одну добу користування WhatsApp, через що додаток втратив 5,000,000 своєї аудиторії, яка масово перейшла на Telegram. 



КАТАР — НЕСПОДІВАНА ОБЛОГА СУСІДІВ 

 

Цікава історія сталася і з «малою, але гордою» країною на Аравійському півострові. Держава Катар, одна з найбагатших на Близькому Сході, була змушеною стикнутися з найбільшою за останній час дипломатичною дилемою, передумов якої було вдосталь, але офіційною причиною якої стала одна подія. 

 

У травні 2017 року на офіційному сайті інформаційного агентства Катару — QNA — появилася заява еміра, у якій йшлося про підтримку Хамасу, Хізболли, Ізраїлю та нормалізації відносин з Іраном. Водночас цю горезвісну заяву стали поширювати у Твіттері різні акаунти, які (як стверджувало МЗС Катару) було зламано невідомими гакерами, як і саме агентство QNA. Та доводити свою правоту вже було пізно. 

 

Довгий час у регіоні спостерігалася палка конкуренція за вплив на півострові. Та для відкритого нападу потрібна була офіційна причина, причому причина вагома. Промова еміра Катару (фейкова чи ні) цілком підходила. Одні з найбільших авіаперевізників регіону, зокрема Gulf Air, EgyptAir, Emirates, FlyDubai, Air Arabia, Saudi Arabian Airlines і Etihad Airways, заявили, що з 6 червня припинять рейси в Доху (столицю Катару). Саудівська Аравія закрила свої кордони для Катару. Десять арабських країн взагалі оголосили про розрив дипломатичних відносин. 

 

У мережі (передусім у Твіттері) різні акаунти твітили повідомлення з характерними гештеґами на підтримку то одного то іншого боку, а також кумедні фотографії, що виставляли «винуватця свята» не в найкращому світлі. 

 

Влада Катару всіма силами намагалася довести свою непричетність до різкої заяви, твердячи про гакерський злам та втручання у систему невідомих гакерських груп. Уже скоро захвилювалися американці, які послали у Доху групу ФБР для розслідування інциденту. Підозри впали на Московію (ну власне як завжди).


ІСПАНІЯ — КАТАЛОНСЬКА (НЕ)ЗАЛЕЖНІСТЬ 

 

Ще один політичний «бум» 2017 року – звісно ж боротьба Каталонії за незалежність. В одну мить просто на порозі демократичної та єдиної Европи з'явилася проблема, наслідки якої могли стати взагалі непередбачуваними. 

 

Хоч і розпочалася ця вся катавасія зі самовизначенням ще раніше, по-справжньому вибухнула вона саме минулого року. У червні 2017 було оголошено про референдум. Уряд Іспанії виступав проти порушення своєї Конституції та як міг намагався змінити ситуацію, яка наближалася до точки кипіння. 

 

20 вересня 2017 року Цивільна гвардія зайшла в будівлю каталонського уряду й заарештувала 14 осіб з команди віце-президента, які займалися підготовкою референдуму. В регіоні поширилися протести та хвилювання. А чинна влада Іспанії почала говорити про втручання третьої сторони. 

 

"Багато груп, які прямо чи приховано намагаються вплинути на ситуацію та дестабілізувати Европу, прийшли з московської території" — так ситуацію прокоментувала міністр оборони Іспанії, Марі Долорес. Окрім неї, багато іспанських урядовців заявили, що Московія доклала свою руку і до соцмереж. 

 

За словами іспанського уряду, Кремль використав мережі Фейсбук та Твіттер для просування твітів та дописів просепаратистського характеру. А беручи до уваги такого медіагіганта Московії, як RT, в ефективності такої техніки можна й не сумніватися. 

 

Міністра закордонних справ Іспанії спитали, чи вони впевнені у своїх обвинуваченнях щодо Московії, на що Альфонсо Дастіс відповів: «Так, ми маємо докази». 

 

На початку січня 2018 року Бен Кардін, відомий американський сенатор-демократ, опублікував свою доповідь з ретельним аналізом головних методів гібридної війни, які застосовує Кремль для дестабілізації ситуації у різних країнах. Окрему главу там зайняла й Іспанія. 

 

«Одне дослідження проаналізувало більше 5 мільйонів повідомлень, пов'язаних з Каталонією та запощених між 29 вересням та 5 жовтням, та дізналося, що 3% цих повідомлень надійшли з анонімних акаунтів, які постили контент з RT та Sputnik, в той час як 25% надійшло від ботів», — йдеться у звіті Бена Кардіна. 

 

«Інший аналіз показав, що просто перед референдумом, прокремлівські акаунти у Твіттері збільшили свої нагадування про Каталонську кризу на 2000%.» 

 

Як завжди, справа далі за офіційні звинувачення та гіпотези не пішла. Політики говорили про те, що вже всі і так знали (або підозрювали), в той час, як Московія продовжувала пожинати свої сліди в усьому світі. 

 

Ситуацію намагалася змінити Німеччина, яка теж звинувачувала Кремль у гакінгу Бундестаґу та втручанні в її вибори. У 2017 році появився новий законопроект, за яким на соціальні мережі, що не зможуть видалити фальшиву чи брехливу інформацію зі своїх платформ, накладатимуть штраф до €50,000,000.


МОСКОВІЯ — YOUTUBE ІДЕ НА ВИБОРИ 

 

Схоже на те, що самій Московії не достатньо лише стандартних медій, аби загнати своє слухняне стадо до виборчих урн з фактично єдиним вибором. Кремль вирішив про всяк випадок нагадати «свідомим» московитам про їхній громадянський обов'язок, але не лише за рахунок звичної телепропаганди, але й через пропаганду в YouTube. 

 

Є в московському сегменті цього ресурсу блогери, які мають мільйони переглядів за різного роду музичні кліпи та ролики. Говорити про вікову категорію цих творінь – не має сенсу, як і про розумове навантаження тих самих кліпів. В мережі не доведеш, що ти доросла самосвідома людина. А от проштовхнути в цих роликах рекламу виборів – запросто. 

 

П'ятеро блоґерів помістили у свої кліпи репліки та нагадування типу «18 березня вибір», «ідіть на вибори 18 березня», «зробіть свій вибір», «виберіть свого президента». Аудиторія одного з таких недоблоґерів сягає більше 3,000,000 підписників, а перегляди у нього — понад 700,000,000. 

 

Нерозумно вважати, що Кремль не платив би за таку рекламу гроші, бо вибір і так є очевидним. Вибір, звісно ж, для росіян був очевидним, але ж описані кліпи і слова в них — це не порожні натяки, а прямий заклик йти на вибори та обрати «правильно».

До чого тут YouTube? Навіщо поруч з резонансними скандалами з Фейсбуком чи Твітер говорити про московський сегмент YouTube, аудиторія якого є вельми сумнівною? А для того, аби вчергове нагадати людям про те, що треба бути напоготові. Адже Московія вже втрутилася у справи багатьох країн. Соцмережі для неї — це один із найефективніших інструментів, і доказів цьому більш, ніж достатньо. 

 

Вже дуже скоро українці теж робитимуть свій вибір. А це — найкраща можливість для Кремля розгорнути свій медіа-арсенал гібридної війни на повну потужність та нав'язати нам свою політичну лінію, і відповідно — свого кандидата (кандидатів).

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles