logo

Saturday, 04 March 2017 18:22

СЕРГІЙ КИСЛЯК, РОСІЙСЬКИЙ ПОСОЛ, ВИПЛЕКАВ ПОТУЖНУ МЕРЕЖУ В США

Neil MacFarquhar та Peter Baker, The New York Times, 02.03.2017  

 

Сергій Іванович Кисляк вже багато років є послом Росії до США. Це власне він організував пишну вечерю у своєму витонченому триповерховому будинку в чотирьох кварталах північніше Білого дому, куди й запросив Майкла Макфола за кілька тижнів до того, як той зайняв пост американського посла до Росії. 

 

Це був, як згадував Макфол, "найнезвичніший обід", на якому подали п'ять страв російської кухні "фьюжн" на 50 посадкових місць. Проте обід вирізнявся однією головною особливістю: усі його учасники були посадовими особами, які безпосередньо брали участь у виробленні політики щодо Росії для адміністрації Барака Обами, в тому числі — високопоставлені чиновники від Пентагону та Державного Департаменту. 

 

"Я захоплювався тим, як він намагався проникати вглиб нашого уряду, розвиваючи стосунки з різними людьми", - сказав пан Макфол, після вечері в кінці 2011 року, - "Мене вразило, як він організовував таке спілкування, як він влаштовував розваги, але завжди з політичною метою”. 

 

Успіх в мережевому маркетингу Кисляка зробив його осередком розповсюдження протиріч і зробив його найвідомішим, хоча й «політично радіоактивним» послом у Вашингтоні. Вже два радники президента Трампа зіткнулися з проблемами, коли не повідомили про свої контакти з Кисляком. Спочатку Майкл Флінн був змушеним піти з посади радника з національної безпеки, а згодом і генеральний прокурор Джефф Сешнс визнав факт двох розмов, про які він раніше не повідомив на слуханні перед вступом на посаду. Посол Кисляк зустрічався також і з зятем Трампа та його радником — Джаредом Кушнером. 

 

Побудувавши дипломатичну кар’єру ще в Совєтському Союзі, 66-річний Кисляк мало подібний на героя драми. Він зустрічався з американськими офіційними особами протягом багатьох десятиліть і був постійно присутнім на дипломатичній сцені Вашингтону протягом останніх дев'яти років. Повний і сердечний, з легкою посмішкою і вільною англійською з легким акцентом, він був завжди твердим у відстоюванні жорсткої політики Росії.

 

Запросивши додому представників “мозкових центрів,” що обговорювали контроль над озброєнням, він незмінно демонстрував запеклий захист російської інтервенції в Україні і критикував американців за те, що він називає лицемірством. А вже після цих дискусій запрошував партнера розділити вечерю.

 

"Не всі з нас, включаючи мене, спочатку оцінили його стиль спілкування", - розповів президент Центру національних інтересів Дімітрій К. Саймс, прихильник тісніших російсько-американських відносин, який організував звану вечерю у своєму будинку для Кисляка після його прибуття до Вашингтона і регулярно запрошував його на події у Центр.

 

Саме Саймс представив Кисляка Трампу у квітні минулого року на заході, влаштованому його Центром у готелі Mayflower у Вашингтоні. Кисляк був одним з чотирьох послів, які сиділи у першому ряді під час виступу Трампа, запрошеного Центром. Саймс зазначив, що тодішній сенатор від Алабами Джефф Сешнс також був там.

 

Російське посольство не відповіло у четвер на нашого листа, але Кисляк говорив про свої зв’язки з американськими офіційними особами в листопаді минулого року, коли виступав у Стенфордському університеті та говорив щодо російського втручання у вибори в США. Тоді Кисляк повторив позицію свого уряду - він, як і Росія не брав участі у військових діях (російською - “их там нет”). Він сказав, що для дипломатів природньобути присутніми на публічних заходах, зокрема політичних з'їздах і програмних промовах закордонних кандидатів.

 

"Це нормальна дипломатична робота, - те, що ми робимо: це наша робота: розібратися, пізнати людей, як республіканців, так і демократів", - сказав він. - "Я працюю в США так довго, що знаю майже все".

 

Навіть деякі критики російської політики підтвердили, що зовсім не дивно, що Кисляк познайомився з людьми з оточення Трампа. "Це було частиною його роботи", - сказав Стівен Пайфер, колишній посол в Україні, який нині працює в Інституті Brookings. - "Я не бачу нічого поганого у зустрічі, як такій, і я не думаю, що це щось незвичайне для сенатора - поговорити з Кисляком."

 

Експерт з переговорів по контролю над озброєннями з дипломом Московського інженерно-фізичного Інституту, Кисляк спочатку служив у посольстві у Вашингтоні з 1985 по 1989 рік — наприкінці існування СРСР. Він став першим представником Росії в НАТО і був послом до Бельгії з 1998 по 2003 роки. Потім повернувся до Москви, де провів п'ять років у ролі заступника міністра закордонних справ.

 

У 2008 році його було призначено послом у Вашингтоні.

 

"Він блискучий, високопрофесійний дипломат — привітний, приємний, неймовірно гарний фахівець з контролю над озброєннями та з російсько-американських відносин вже десятиліття", - сказав Сергій Караганов, радник заступника керівника АП РФ з питань зовнішньої політики.

 

Деякі російські зовнішньополітичні експерти порівнюють його з Анатолієм Добриніним, радянським послом у Вашингтоні з 1962 по 1986 роки і потужним політичним гравцем в обидвох столицях. Принаймні до недавнього часу, Кисляк грав більш стриману, спокійну роль, і навіть став менш помітним у Москві.

 

"Я б описав його як вищий орган влади Росії щодо Сполучених Штатів", - сказав аналітик із зовнішньої політики Володимир Фролов.

 

Питання про контакти наближених Трампа та російських чиновників показали, що обидві сторони, напевно, знали, що американські спецслужби уважно стежили за рухами Кисляка та прослуховували його телефонні дзвінки.

 

Марія Захарова, речник МЗС РФ, виступила з «викривальною промовою» під час свого щотижневого брифінгу, у якому, у типовій для Росії агресивній манері, виправдовувала дипломата, який міг бути причетним до шпигунства. Вона навіть заявила про «низький професійний рівень» американських ЗМІ.

 

"Я вам відкрию військову таємницю: дипломати працюють, і їх робота полягає в налагодженні контактів в країні, де вони присутні", - сказала вона. - “Це скрізь записано. Якщо вони не здійснюють ці контакти, не беруть участь у перемовинах - то вони не є дипломатами."

 

Поки Путін не повернувся на посаду російського президента у 2012 році і не воскресла напруга у відносинах між Вашингтоном та Москвою, Кисляк був популярним господарем прийомів, особливо на вихідні, у маєтку на Піонер Пойнт у штаті Меріленд (адміністрація Обами зі скандалом наказала закрити його у грудні минулого року через хакерські атаки). Одного разу він запросив американців, які вели переговори щодо договору New Start з ядерних озброєнь, та їх сім’ї на вечірку до маєтку. В той же час, російські охоронці забрали дітей його гостей та катали їх на човні Кисляка.

 

Під час перемовин про укладення договору, згадав Макфол, Кисляк часто дзвонив міністру оборони та іншим зацікавленим сторонам, всупереч бажанню американців обмежити його канали зв'язку. "Він активно пробував знайти тріщини й розбіжності серед нас", - сказав Макфол.

 

"Він дуже розумний, дуже досвідчений, завжди добре підготовлений", - сказав Ніколас Бернс, колишній заступник держсекретаря, який вів переговори щодо трьох резолюції про санкції проти Ірану в ООН про Кисляка. - “Але він може бути цинічним, неспокійним і негнучким, адже має радянський менталітет. Він був дуже агресивним щодо США".

 

Частину цієї агресії було продемонстровано на виставці у Стенфорді на заході восени, який вів пан Макфол. Кажуть, що його було скеровано до Вашингтону, аби покращити стосунки. Кисляк назвав сфери можливої співпраці, але потім різко перейшов до довгої низки образ, звинувативши США у втручанні у всьому світі (типова поведінка для росіїських дипломатів).

 

Коли ж Кисляка запитали про російські “помилки”, він не погодився. Дипломат сказав, що найсерйозніші проблеми з США у тому, що вони вважають свою країну винятковою. "Різниця між вашою винятковістю і нашою, - що ми не намагаємося нав'язати вам нашу думку, але ви не соромитесь нав'язати нам вашу", - сказав він. - "Це не те, що ми поважаємо".

 

Кисляк сказав колегам, що незабаром покине Вашингтон, і ймовірно, його взагалі замінять. Його ім'я недавно виплило в Організації Об'єднаних Націй як кандидата на нову посаду відповідального за Антитерористичну політику. Цю посаду раніше займав посол Росії до ООН Віталій Чуркін, який помер минулого місяця. Нині пост залишається вакантним.

 

Для пана Кисляка Вашингтон вже ніколи не буде таким як раніше. Йому стало дуже самотньо, і він навіть сказав своїм приятелям, що він вельми здивований, що люди, які раніше шукали його товариства, тепер його уникають.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles