logo

Чт, 04 05 2017 21:36

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ БУНДЕСКАНЦЛЕРИНИ МЕРКЕЛЬ ТА РОСІЙСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА ПУТІНА

Анґела Меркель, Сочі, 02.05.2017, переклад українською Божени Миколайчук. 

 

БУНДЕСКАНЦЛЕРИНА МЕРКЕЛЬ: Ми розмовляли про міжнародні питання. Думаю, наша остання телефонна розмова теж була важливою у контексті Мінського формату, бо тоді було вирішено продовжити процес після виборів у Франції. Процес є тяжким, і ми робимо успіхи лише у дуже маленьких кроках. Трапляються також і невдачі. Згідна з тим, що щойно прозвучало: робота наглядачів ОБСЄ у рамках місії, а саме пана Апакана (Apakan) і, на місці [локально], пана Гуґа (Hug) має величезне значення. І дуже прикро та страшно, коли ці люди, які докладають таких зусиль для завершення конфліктів, самі опиняються в небезпеці. Тим більше, коли нам потрібно ще стільки зробити, вирішити проблему. На жаль, тут ми також досягаємо невеликого прогресу. 

 

Я вважаю, що ключовим моментом є те, про що ми пам'ятаємо з самого початку, а саме, так би мовити, про точку «Нуль» Мінської угоди, коли було сказано: Ми повинні припинити вогонь, а після припинення вогню робити відповідні політичні кроки. Тим часом, ми почали паралельно працювати і в політичному плані. Але припинення вогню має найважливіше значення, ну і звичайно, питання обміну полоненими теж. Проте ми мусимо рухатися вперед і в політичному процесі, до якого ми зобов’язалися в Мінську. Від імені німецького федерального уряду, а також міністра іноземних справ, я кажу: ми докладемо всіх зусиль, навіть якщо це й дуже клопітно, аби продовжувати працювати в цьому форматі [тобто Мінських угод], а також особисто брати участь у процесі. 

... 

Я не вважаю доцільним укладення нової угоди. Ми можемо зробити все необхідне у рамках чинної мінської угоди. Я також не задоволена тим фактом, що там [на території України] й надалі зростають тенденції поділу. Це стосується, по-перше, юридичного визнання [Росією] документів, виданих в районах, окупованих сепаратистами і, по-друге, захоплення підприємств сепаратистами, що теж тісно пов'язано з відомою блокадою. Ми мусимо знову і знову опрацьовувати ці питання і працювати над тим, щоб повернути все назад. 

 

Російська сторона запевняє, що це пов'язано з повільним політичним процесом стосовно майбутнього [мирного] врегулювання [конфлікту]. Але наша мета залишається ясною: Україна повинна знову отримати доступ до свого державного кордону. Проте основною умовою для цього є, власне, затверджене Мінською угодою припинення вогню і наступні рішення, які уможливлять місцеві вибори [на окупованих територіях]. На жаль, ми цього наразі не досягли. 

 

Та це не є причиною просто відкласти ці завдання в сторону й укладати нову угоду. Цього я, чесно кажучи, взагалі не планую. Проблема не в угоді, а у відсутності її реалізації. Тут усі сторони є інтенсивно зобов’язаними [до співпраці]. Для мене ключовим є моє нагальне прохання до президента Росії, зробити все можливе для фактичного припинення вогню [на території України], тому що, на мій погляд, тільки у такий спосіб в українському суспільстві з’явиться потрібний клімат для тих болючих компромісів щодо статусу [окремих] районів Донецької та Луганської областей. 

 

Ми говорили про війська ООН. Ми поділяємо думку про те, що сили ОБСЄ роблять там відмінну роботу, і все, що повинно бути зроблено там, може бути зроблено силами ОБСЄ. Я хотіла би скоріше підбадьорити сили ОБСЄ. Їх треба підтримати нами, російською стороною, українською стороною, а також і нормандським форматом. Ми не можемо знову втрачати час для укладення нових угод, які, врешті решт, не дадуть кращих результатів. 

... 

Зі свого боку, я хотіла би сказати таке: наші думки щодо причин цього конфлікту розходяться [з Росією]. Ми не поділяємо [російську] думку щодо українського уряду, ми [німецька сторона] вважаємо, що український уряд прийшов до влади демократичним шляхом. Президент України теж відповідає за здійснення мінських домовленостей. Але, незважаючи на цей факт (протиріччя), ми прийняли рішення, працювати у цьому форматі разом, аби запобігти подальшій ескалації. 

 

[Це було сказано панею Меркель як відповідь Путіну. Він у питанні про окуповані території України хвилин п'ять говорив, що у всьому винна київська влада, бо вона обрізала будь-яке фінансування окупованих територій, і тому в людей не було вибору, окрім як звернутися за допомогою до Росії, в тому числі запровадити в обіг російську валюту — прим. Radio Lemberg] 

 

Звичайно, реалізацією угоди наразі неможливо бути задоволеним, але я також хочу сказати, що ми знаходимося в процесі, який запобігає набагато набагато гіршим подіям, які могли би статись. Адже на початку, перш ніж ми розпочали зустрічі у нормандському форматі, дуже багато людей втратили свої життя. На жаль, солдати, в тому числі й української армії, втрачають їх і досі. 

 

Оскільки українська сторона не може сьогодні бути присутньою тут, я хотіла би сказати, що я знаю з моїх дискусій [з нею], що українська сторона також відчуває себе зобов'язаною діяти за [нашим] планом. Та суперечності у думках трапляються завжди. Паралельно ми проводимо перемовини і щодо контактних груп. Реальним кроком, якого ми повинні досягти, має стати виборчий процес, внаслідок якого має з’явитися легітимне керівництво в районах довкола Донецька та Луганська. Тоді, звичайно, стане можливим вести прямі переговори [з цими територіями]. Для цього нам потрібен план [дослівно Дорожня карта]. Але для цього нам доведеться зробити ще дуже багато зусиль. Та я вважаю, що ця програма є зрозумілою. Тому необхідно продовжувати роботу над втіленням її у життя. 

 

Було поставлено питання [з зали] про ефективність мінського процесу. Так, безперечно, ви можете сказати: справа йде повільно. Ми стоїмо на місці. Ми весь час говоримо про одне і те ж. Є речі, які можна було б вирішити у розмові за 30 секунд, як наприклад, формулу Штайнмайера. Але ми повинні знову і знову робити все можливе [для просування вперед], і не губити з поля зору погляди інших сторін. Це, на мою думку, є дуже і дуже важливим. 

 

Якщо подивитися на історію наших відносин протягом багатьох сторіч, то я вважаю дуже важливим, аби сьогоднішні учасники діалогу [Меркель і Путін] також зробили кроки назустріч один одному. Ну і кожна розмова, звичайно, чомусь нас вчить.

Схоже в даній категорії: « Попередня Статті Наступна »

ВСІ СТАТТІ ЗА МІСЯЦЬ

Автори та ресурси

Архів статтей

Radio Lemberg

tw fb

 Radio Lemberg  ©  2016-2017

kaddirect