logo

Tuesday, 04 October 2016 08:30

АВТОФАГІЯ — ЩО ЦЕ ТАКЕ І ЧОМУ ВОНО ВАРТУЄ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З МЕДИЦИНИ ТА ФІЗІОЛОГІЇ

Доктор Немо, Radio Lemberg, 04.10.2016   

 

Лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини в 2016 році став Йосінорі Осумі (Yoshinori Ohsumi). Нобелівський комітет відмітив його роботи, які стосуються досліджень механізмів автофагії, порушення в роботі якої криються витоки багатьох захворювань. Вчений народився в 1945 році в Японії, Фукуока, зараз працює в Токійському технологічному університеті в Йокогамі.  

 

Автофагія означає «поїдання себе». Це вбудований механізм утилізації відходів — непотрібних та знищених білків, старих, виснажених клітин та іншого відпрацьованого біоматеріалу, а також знищених імунною системою бактерій та вірусів.

 

Вперше цей процес описав в 1963 році бельгійський біолог Крістіан де Дюв, який спостерігав, як клітини «переварюють» непотрібні речовини за допомогою особливих органел, які де Дюв назвав лізосомами. Однак механізми автофагії стали зрозумілими лише після експериментів Йосінорі Осуми. Щоби визначити, які гени відповідають за процес автофагії, Осумі експериментував зі штамами дріждів, в яких цей процес протікав з відхиленням від норми.

 

В клітини є два способи позбутися біологічного «сміття». По-перше, вона може скористатися величезними молекулами убіквітин-протеази — ферменту, який здатен розщеплювати білки на окремі амінокислоти. Протеази вільно плавають в цитоплазмі. Осумі досліджував другий спосіб — розщеплення «сміття» в лізосомах; власне він називається автофагоцитоз. 

 

Автофагія відбувається: спочатку клітина секвеструє (ізолює) молекули, визначені для знищення, вибудовуючи навколо них мембрану. Створюється квазіорганелла з інкорпорованою в неї молекулою чи навіть іншою органеллою (називається автофагосомою). Потім автофагосома зближується з лізосомою, утворюючи автолізосому. Всередині неї ізольований об’єкт потрапляє під дію гідролаз — ферментів, які розчиняють його.

Автофагія - нормальна частина життєвого циклу клітини. Вона забезпечує виживання клітини при голодуванні, робить можливою диференціацію клітин і контроль росту, а також бере участь в регуляції багатьох інших процесів в клітині. Неправильне протікання автофагії пов’язуюють з розвитком хвороби Паркінсона, діабету 2 типу та інших захворювань. Окрім того, автофагія відіграє значну роль в процесі розвитку ембріону, а також необхідна для боротьби з бактеріальними і вірусними інфекціями. 

 

Це новий етап для майбутнього практичного застосування відкриття Осумі та його колег.

 

Цікаво, що дослідники іншого магістрального шляху деградації білків в клітині, — який пов’язаний з роботою протеасоми і також був відкритий в 80-і роки минулого століття, — стали лауреатами Нобелівської премії ще в 2004 році. Однак Авраам Гершко, Ірвін Роуз та Аарон Ціхановер отримали премію у хімічній номінації, а не з фізіології і медицині, як теперішній лауреат Йосінорі Осумі.

 

DN Багато явищ навколо нас є поки що незрозумілими та таємничими. Мечніков, спостерігаючи в одеській затоці за подібним процесом переварюванням медузою шипа від рози, відкрив явище імунітету. За що й отримав Нобелівську премію. Та на той момент це були початкові сходинки, якими йде наука. Головне це люди, які цікавляться світом навколо себе і намагаються відкрити таємниці, в силу вмінь, можливостей та напрацювань попередників. Творіть та цікавтеся життям. Наука — це добрий спосіб оплатити свою цікавість за чужий кошт: Йосумі отримає 8 мільйонів шведських крон (950 тисяч доларів), нагородження відбудеться 10 грудня в Стокгольмі.

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles