logo

Tuesday, 31 July 2018 18:51

МОСКВА ЗАЛИЦЯЄТЬСЯ ДО АМЕРИКАНСЬКИХ ПРАВИХ

Alex Altman, Elizabeth Dias, TIME, 09.03.2017

 

Bistro Bis, розкішний французький заклад на Капітолійському пагорбі, це таке місце у Вашингтоні, де роками проводяться різноманітні саміти. Але компанія, що зібралася у Кімнаті Лідерів у ніч 1 лютого 2017, була незвичнішою від інших. Чотири години поспіль теперішні та колишні московські урядовці вечеряли разом з двома республіканськими конгресменами, видавцем консервативного журналу, досвідченим консультантом Республіканської партії та близьким другом одного із головних стратегів Білого Дому — Стіва Беннона

 

Через те, що чорні зв'язки між Москвою та членами кампанії Дональда Трампа роз’їдали все місто, ця група, що вечеряла всередині George Hotel, шукала шляхи для зміцнення зв'язків між двома країнами. «У нас так багато людей, які намагаються знищити відносини між Московією та Сполученими Штатами», — сказав конґресмен Дана Рорабакер з Каліфорнії, який був на тій вечері та відвідав Московію не менше шести разів протягом останніх п'яти років. «Роблю все, що можу, аби розширити кількість особистих контактів з людьми, пов'язаними з урядом Московії». 

 

Московія також прагне розвинути стосунки з республіканцями. Деякі з учасників тієї вечері, включно з заступником голови Центрального банку Московії та колишнім сенаторм Держдуми, Алєксандром Торшином, та його протеже, молода активістка за права на зброю Марія Бутіна, були частиною довготривалої кампанії з побудови взаємин між лідерами Московії та американськими консерваторами. Цей «хрестовий похід», що передував успіху Трампа, привернув скупу увагу, але став неймовірно успішним, яскраво запаливши нові союзи з провідними евангелістами США, законодавцями та такими впливовими профільними групами як Національна Стрілецька Асоціація (NRA).

 

Контакт з республіканцями позначає драматичну зміну у спробах Московії впливати на внутрішню політику США. Під час Холодної війни Кремль намагався викувати взаємини з американськими лівими. Ці спроби не припинилися повністю. Невипадково потенційний кандидат від Партії зелених, Джілл Стейн (Jill Stein) сиділа за столом поруч із Владіміром Путіним на урочистому бенкеті в Москві з нагоди річниці заснування державної пропагандистської  агенції RT (Russia Today). Невипадково ця ж RT найняла Еда Шульца (EdSchultz), колишнього провідного ведучого MSNBС, який міг похвалитися широкою  базою ліберальних прихильників. Та протягом останніх п'яти років Московія також випещувала щораз більшу симпатію з правими. Згідно із лютневим 2017 року опитуванням Gallup, майже третина республіканців зараз [березень 2017 —прим.RL] каже, що вони мають гарне враження про Путіна, а це суттєво більше за ті 12%, які були у 2015 році, та набагато більше за приязні оцінки Путіна серед демократів. 

 

Зміна ролей не обмежується лише невеликою купкою консерваторів, які очолювали спроби послабити напругу з Московією. «Ми були найлютішими воїнами на фронті Холодної війни,— каже Пол Еріксон (Paul Erickson), досвідчений республіканський активіст, що був на тій вечері 1 лютого, — та потім Стіна впала. Ми перемогли. Є велика школа всередині консервативного руху та Республіканської партії, яка каже, що не можна дивитися на цих людей через ті самі лінзи Холодної війни». 

 

Що ж праві активісти у Штатах могли б мати спільного з Путінською Московією? Більше, ніж ви очікуєте. Евангельське Християнство стало пробним каменем. Та вечеря в George Hotel, на якій був консервативний активіст та спадкоємець Рокфеллера,  Джордж О’Нілл (GeorgeO'NeillJr.), була частиною заходів навколо Національного Молитовного Сніданку, щорічної події, яку організовують евангелісти, аби викувати нові (і неформальні) дипломатичні зв'язки через спільні духовні принципи. Евангелісти знайшли спільний ґрунт з московським національним та ультраконсервативним рухом, керованим Московською Православною Церквою для того, аби зробити з пострадянської нації оплот Християнства на фоні щораз більшої секуляризації Заходу. 

 

Відомі громадські консервативні лідери, такі як Франклін Ґрагам (Franklin Graham), кажуть, що вбачають у Путіні впливого партнера у питанні захисту християнських релігійних меншин. За словами Ґрагама, у таких зонах бойових дій як Сирія, Путін показав себе сильнішим захисником Християнства, ніж лідери США. «Іслам вчить вбивати християн та євреїв», — стверджує Ґрагам, президент Евангельської Асоціації Біллі Ґрагама [це відверта брехня — прим. RL]. Путін «на Близькому Сході вважає себе захисником християнського спадку, що ще залишився в Сирії». У 2015 році під час свого візиту до Москви на запрошення Московської Православної Церкви, Ґрагам особисто зустрівся з Путіним, який підтримує режим сирійського президента Башара Асада. Вони запланували конференцію стосовно переслідування християн, яка мала б відбутися у Вашингтоні у травні 2017. «Від нього йде багато підтримки, — каже Ґрагам, — він каже, що робитиме зі свого офісу все можливе, аби допомогти». 

 

Такі католицькі лідери як Брайан Браун (Brian Brown), були враженими рішенням Московської Православної Церкви посилити політику проти абортів та підтримувати традиційні шлюби. Починаючи з 2014, Браун, лідер Національної Організації за Шлюб (National Organization for Marriage), тісно співпрацював з МПЦ та з московськими активістами проти абортів та одностатевих шлюбів (наприклад FamilyPolicy.ru). Наприкінці січня 2017 Браун відвідав Москву у пошуках підтримки Державною Думою нового маніфесту його групи щодо цих питань. Такі нові зв'язки з Московією «стали відчутною зміною у моїх поглядах та, я вважаю, у поглядах багатьох консерваторів, — каже Браун, — якими б не були люди, що підтримують [традиційні] шлюби, ми з ними будемо зустрічатися». 

 

У той час, як деякі активісти знайшли спільне у вірі, інші знайшли спільні інтереси у питанні володіння зброєю. Московія не має нічого подібного до Другої Поправки до Конституції США. Та за допомогою Торшина, Марії Бутіній вдалося створити близькі стосунки з чільними особами Національної Стрілецької Асоціації (NRA). Ще кілька років тому Бутіна (28 років) керувала меблевим бізнесом у своєму провінційному сибірському містечку. Та після переїзду до Москви у 2011 році, вона заснувала організацію «Право на володіння зброєю», і почала часто подорожувати туди-сюди до США. «Вона дуже, дуже добре знайома з окремим вископосадовцями в Радянському Союзі», — каже Алан Ґотліб (Alan Gottlieb), засновник Фонду Другої поправки (Second Amendment Foundation), який є членом Американського Консервативного Союзу (ACU), і який зустрічався з Бутіною і Торшином у Московії.

 

У 2015 році група осіб з Національної Стрілецької Асоціації (NRA) полетіла відвідати щорічну конференцію Бутіної. Серед них були — Пол Еріксон; колишній голова NRA та ACU — Девід Кіні (DavidKeene); виробник зброї та перший віце-президент NRA —  Піт Броунел (Pete Brownell); та шериф округу Мілвокі — Девід Кларк (David Clarke), прихильник Трампа та справжня сенсація серед простих консерваторів. Одним із організаторів тієї конференції був  заступник прем'єр-міністра Московії, Дмітрій Роґозін, на якого Білий Дім наклав санкції ще у 2014 році через вторгнення Московії в Україну.  Згідно з інформацією, наданою Кларком, група Бутіної списала $6,000 на харчування, проживання, транспорт та інші екскурсії лише для шерифа.

 

Прихильники NRA кажуть, що вони раді співпрацювати з міжнародними групами із захисту права на вогнепальну зброю для заохочення взаємних інтересів. Національна Стрілецька Асоціація розщедрилася на $30,000,000 допомоги для обрання Трампа, що приблизно в два з половиною рази перевищує суму, яку вона виклала на вибори 2012 року, незважаючи на те, що Трамп раніше виступав за обмеження на володіння зброєю. NRA не відповіла на запит дати коментар щодо цієї історії [тепер, влітку 2018 ми знаємо, що ці кошли надійшли з Московії — прим RL]. «Я  глибоко вдячна за дружбу з Американською Асоціацією Стрілецької  Зброї», - написала в електронному листі до журналу TIME пані Бутіна, випускник факультету міжнародних відносин в Американському Університеті у Вашинґтоні. «Мою роботу зосереджено виключно на розширенні права на володіння зброєю – і дуже публічно». 

 

Та зацікавлення Бутіної до Республіканської партії стосується не лише спільного підґрунтя щодо права на зброю. «Для покращення відносин між Московією та США, до Білого Дому має бути обрано республіканця», — написала вона влітку 2015 року в National Interest, журналі, який публікується Центром Національного Інтересу (theCenterfortheNationalInterest). Згідно з даними The Wall Street Journal, у тому ж самому аналітичному центрі у Вашингтоні у квітні 2016 року Трамп виголосив свою промову щодо своєї зовнішньої політики, та був представлений московському послу, Сєрґєю Кісляку. 

 

У квітні 2015 року Бутіна та Торшин приїхали до Теннессі, аби взяти участь у заходах зі збору коштів для політичної групи, яка підтримувала президентську кампанію губернатора штату Вісконсін, Скотта Волкера (ScottWalker), якого тоді розглядали як основного претендента від Республіканської партії. У липні 2015 вона відвідала вже Вісконсін, де розпочалася кампанія Волкера. Того ж тижня Бутіна полетіла до Лас-Веґаса на один із перших заходів президентської кампанії Трампа. Там вона публічно спитала Трампа, чи він скасує «руйнівні» для Московії санкції, накладені урядом США. «Я знаю Путіна, і я скажу, що ми домовимося з Путіним, — відповів Трамп,— не думаю, що вам потрібні будуть санкції». 

 

Це не було єдиним випадком контакту з кампанією Трампа. Торшин, якого, за повідомленням Bloomberg News, іспанські слідчі звинуватили у проведенні операцій з відмивання грошей для московського синдикату (він спростовує будь які правопорушення), хвалився зустріччю з сином президента, Дональдом Трампом-Молодшим на з’їзді NRA, в якій він є пожиттєвим членом, у 2016 році в Луїсвіллі. Та зустріч "повинна  стати сигналом, — сказав один колишній працівник Білого Дому, — це велика справа".

 

Минулого місяця [у лютому 2017 — прим.RL] Торшин зібрав делегацію московитів, які відвідали Національний Молитовний Сніданок. До групи із 16 осіб увійшли кремлівські радники, ректори університетів та мер одного міста у на сході Московії. Спеціально до вечері в Bistro Bis, кімнату було прикрашено у традиційному московському стилі, з гостями з одного боку довгого столу та американцями — з іншого. «Аби краще чути та краще говорити тости», — пояснила це Бутіна. 

 

Примітка редакції TIME: Оригінальна версії цієї статті містила помилку про те, що Алєксандр Торшин був у Центр Національного Інтересу у Вашинґтоні у квітні 2016 року, коли Трамп виголошував свою промову. Насправді, цього не було.

На фото: Алєксандр Торшин, колишній сенатор Держдуми Мосоквії, сидить біля Путіна на церемонії у в Кремлі у 2011 році. 

 

Переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles