logo

Wednesday, 12 June 2019 22:56

МОСКОВІЯ ХОЧЕ ЗРОБИТИ АФРИКУ СВОЇМ СТРАТЕГІЧНИМ ПЛАЦДАРМОМ

Luke Harding, Jason Burke, The Guardian, 11.06.2019

Московія прагне посилити свою присутність мінімум у 13 країнах Африки, вибудовуючи міцні відносини з чинними правителями, укладаючи військові угоди та виховуючи нове покоління «лідерів» і «агентів» під прикриттям. Усе це доводять злиті нам документи.

 

Керує місією з розширення московського впливу на континенті Євґєній Пріґожин, відомий “бізнесмен” зі Санкт-Петербурга, який є близькою особою до московського президента, Владіміра Путіна. Одним зі завдань є випхати з цього регіону США та колишні колоніальні метрополії —  Велику Британію та Францію. Іншим завданням є зменшити кількість «прозахідних» повстань. 

 

У 2018 році спецпрокурор США, Роберт Мюллер, оголосив обвинувачення Пріґожину, якого називають “кухарем Путіна”, за виконання державних контрактів, отриманих від Кремля. За словами того ж спецпрокурора, його фабрика тролів проводила широку кампанію в соцмережах у 2016 році, аби допомогти Дональдові Трампу стати президентом. Крім того, група Ваґнера, приватна військова компанія, пов’язана з Пріґожиним, озброює найманців для боїв в Україні та Сирії. 

africa prigozhin

Документи показують маштаб пов’язаних з Пріґожиним нещодавніх спецоперацій в Африці, а також кремлівські амбіції перетворити весь регіон у свій стратегічний вузол. Численні фірми, пов’язані з Пріґожиним, зокрема і саму групу Ваґнера, їхні ж працівники називають просто «Компанією». Також документи вказують на те, що її діяльність координують вищі чиновники у міністерствах закордонних справ та оборони Московії. 

 

Африка мало цікавила Путіна у 2000-х роках. Проте накладені в 2014 році через анексію Криму санкції змусили Москву шукати нових геополітичних друзів та бізнес-можливості.

 

Московія тримає війська в Центральній Африканській Республіці, де вона проводить миротримну місію. Для Кремля ця держава є «стратегічно важливою» та «буферною зоною між мусульманською північчю та християнським півднем». Це дає змогу Кремлю поширювати свій вплив «на весь континент», а його компаніям укладати вигідні угоди з купівлі/продажу корисних копалин.

 

24 травня Кремль заявив, що він направляє до Демократичної Республіки Конґо команду військових фахівців. За словами прес-секретарю Путіна, Дмітрія Пєскова, вони обслуговуватимуть військове обладнання московського виробництва. На цей момент Москва уклала угоди про військову співпрацю з майже 20 африканськими державами.

 

Через п’ять днів Кремль заявив, що він у жовтні проведе перший саміт «Росія-Африка» у чорноморському курорті — місті Сочі. На саміті головуватимуть Владімір Путін та президент Єгипту — Абдель Фаттах Ас-Сісі. Саміт мають відвідати майже 50 африканських лідерів. Головна мета саміту – зміцнити політичну, економічну та культурну співпрацю.

 

Злиті нам документи отримала розслідувальна група у Лондоні — “Dossier Center”. Її фінансує Міхаїл Ходоровскій, московський бізнесмен та критик Кремля в екзилі. 

 

The Guardian намагалася отримати коментар від Пріґожина. Раніше він заперечував будь-який зв’язок з фабрикою тролів, а також існування групи Ваґнера. Путін теж колись сказав, що установи, пов’язані з Прігожиним, не мають нічого спільного з владою Московії. 

 

Мапа від грудня 2018 року, яку побачила The Guardian, показує рівень співпраці між «Компанією» та африканськими урядами, країна за країною. Піктограми позначають військові, політичні та економічні зв’язки, підготовку поліції, а також «суперництво з Францією». У п’ятьох країн є найвищий рівень співпраці, і лиш в одної країни він є найнижчим. 

 

afrussa

 

Найкращі стосунки Московія має з Центральною Африканською Республікою, Суданом та Мадаґаскаром, усі – на найвищому п’ятому рівні. Лівія, Зімбабве та Південна Африка мають позначку четвертого рівня. Південний Судан – третій рівень, а Демократична Республіка Конго, Чад та Замбія – другий. 

 

В інших документах  Уґанда, Екваторіальна Ґвінея та Малі згадуються, як «країни, де ми плануємо працювати». Лівія та Ефіопія позначено державами, «де співпраця є можливою». У Лівії Кремль уже розпочав свою місію. Минулого листопада лівійський командир — Халіфа Гафтар відвідав Москву та зустрівся з міністром оборони — Сєрґєєм Шойґу. Пріґожина теж помітили на тій зустрічі. Єгипет у згаданих документах називають «традиційно прихильним».

 

Графік дає можливість оцінити діяльність «Компанії» та її досягнення. Вона здобуває довіру Центральної Африканської Республіки за те, що позбувається політиків, «орієнтованих на Францію» — зокрема членів національної асамблеї та міністра закордонних справ. Схоже тут йдеться про Чарльза-Армеля Дубане, якого звільнили у грудні. Московія «зміцнила» місцеву армію та створила ґазети й радіостанцію у країні. Згідно з інфографікою, Московія там є «другом на 83%». 

 

Ця ж мапа вказує, що в Мадаґаскарі новий президент Андрі Ніріна Радзвеліна здобув перемогу на виборах завдяки підтримці тіїє ж «Компанії». Московія «створила та поширила найбільшу на острові газету накладом 2,000,000 примірників щомісяця». Сам Радзвеліна заперечує, що отримував підтримку. 

 

Ще однією ключовою територією є Судан. Минулого року московські фахівці розробили програму політичних та економічних реформ аби утримати при владі президента — Омара аль-Башира. Частиною плану було очорнити антиурядові протести — точно за тією ж тактикою, як це було зроблено у Московії проти антипутінської опозиції (в одному абзаці тексту плану навіть помилково залишено слово “Московія” замість слова “Судан”).

 

Інший прийом полягав у використанні фейкових новин та відео, які мали зобразити демонстрантів у Хартумі та інших суданських містах «анти-ісламськими», «про-ізраїльськими» та «прихильниками ЛГБТ-спільнот». Уряду було наказано збільшити ціну газетного паперу, аби критикам влади було важче доносити свої меседжі, а також викривати «іноземців» на антиурядових виступах. 

 

У злитому нам листі Пріґожин скаржився Баширу, що той не дослухався його поради. Пріґожин вказав на «брак активності» суданського уряду та його «надто обережну позицію».

 

Внаслідок заколоту у квітні вояки позбавили Башира влади. А минулого тижня Сили швидкого реагування Судану відкрили вогонь по продемократичних протестувальниках, убивши більше сотні людей. Одне джерело сказалоагенції  CNN, що московити радили військовій раді Судану придушити виступи активістів з «мінімальними, але допустимими втратами».

 

Крім того, згідно зі злитими нам документами, Москва використовує довготривалий територіальний конфлікт на Коморських островах. Франція контролює один з цих чотирьох островів в Індійському океані — острів Майотт. У 2018 році працівники Пріґожина літали на ці острови через Білорусь. Вони мали перевірити, чи можна використати «політичні технології», аби розсварити уряди Франції та Коморів.  

 

comoros map

 

Йдеться в документах і про схеми трансафриканського дорожнього й залізничного сполучення. У планах — збудувати трансафриканську залізницю, яка має з’єднати столицю Сенеґалу — Дакар — на заході Африки, та Порт-Судан на сході континетну. Залізниця має проходити «старим маршрутом мусульманськких паломників». Також як варіант пропонується платний автобан завдовжки 3,700 км, який має з’єднати Порт-Судан з містом Дуала в Камеруні. Та наразі жоден з цих проектів не розпочато. 

 

Ще одне. В документах йдеться про план відродити «африканську свідомість», який є дуже схожим на концепцію «русского міра», тобто «московського світу». Модною вона стала за керівництва Путіна і означає, що сила Московії та її культура виходять далеко за межі чинних кордонів.

 

Один документ має заголовок «Африканський світ». У ньому закликається розвивати «африканську ідентичність». План рекомендує збирати дані африканців, які мешкають у США та Европі, і яких можна було б використати для виховання «майбутніх лідерів» та «агентів впливу». У документах за травень 2018 року написано, що кінцевою метою є «лояльна мережа представників на всій африканській території». 

 

Безпосередніми практичними заходами вказано створення в африканських країнах громадських організацій, підконтрольних Московії, та організація місцевих акцій та мітингів.

 

Невідомо, скільки конкретно ініціатив Пріґожина вдалося наразі імплементувати. Точно є докази того, що згадані в документах медіапроекти розпочали свою роботу, хоч і з певним марґінальним впливом. Йдеться, зокрема, про веб-сайт «Africa Daily Voice» — з його головним офісом у Марокко та французькомовну новинну службу «Afrique Panorama» — у столиці Мадаґаскару — Антананаріву.

 

Оперативники Московії пропонують свої думки і стосовно глобальної політики. В одному документі під назвою «Вплив Московії в Африці» вказано, що Кремлю треба знайти «надійних партнерів серед африканських держав» та розташувати там військові бази.

 

переклад українською — Петро Козак

 

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles