logo

Saturday, 21 September 2019 18:15

ІСТОРИЧНА МІСІЯ УКРАЇНИ — ЗНИЩИТИ МОСКОВСЬКУ ІМПЕРІЮ

Володимир Василенко, Київ, Національний форум "Нова стратегія миру та безпеки", 30.10.2018

 

Сьогодні, лише лінивий не говорить про існування ворожих та недружніх відносини між Московією та Україною, але мало хто задумується, якою ж є природа цього конфлікту між Україною та Московією. 

 

УКРАЇНА — ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВОРОГ МОСКОВІЇ 

 

Якщо ми уважно проаналізуємо історію і нинішній етап українсько-московських відносин, то ми можемо прийти до висновку, що Московія, московська владна еліта, московська еліта в широкому сенсі, московське суспільство вважають Україну своїм екзистенційним ворогом, наголошую — не просто ворогом, а екзистенційним ворогом, і це повинні усвідомити всі — керівництво нашої держави, провідна українська еліта і наше суспільство. 

МЕТА ПОЛІТИКИ МОСКОВІЇ ЩОДО УКРАЇНИ 

 

Остаточна мета "української політики" Московії сьогодні ― ліквідація незалежної державності України, тотальне знищення української нації та України як суб'єкта міжнародного права та як геополітичної реальності. Це факт, не моя вигадка. 

 

Вибудовуючи нашу політику з Московією, ми маємо виходити з цього реального факту. Якщо ми цього не робитимемо, заходи, спрямовані на захист нашої національної безпеки і наших життєво важливих національних інтересів, ніколи не будуть адекватними. 

ВІЙНА МОСКОВІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ТРИВАЄ ВЖЕ ПОНАД 300 РОКІВ 

 

Реалізувати свою мету щодо України Московія прагне шляхом війни, і ця війна розпочалася не 20 лютого 2014 року, вона розпочалась понад 300 років тому, триває зараз, і триватиме доти, доки перемогу у цій війні не одержить одна із сторін. Я сподіваюсь, що перемогу здобуде Україна. 

 

ІСТОРИЧНА МІСІЯ УКРАЇНИ 

 

Історична місія України полягає в остаточному знищенні московської імперії. У свій час, українська еліта (кінець XVII століття – початок XVIII століття) зробила дуже багато для становлення московської імперії та московськоі імперської державності і тепер історична місія України – її зруйнувати, і зруйнувати остаточно. 

ДВА СКЛАДНИКИ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ 

 

Війна, яку нині веде Московія проти України, і яку часто також називають гібридною війною, насправді має 2 складники: 1) збройна агресія; 2) гуманітарна агресія. 

 

Збройна агресія завжди має на меті фізичне знищення сторони, проти якої вона здійснюється; мета гуманітарної агресії – знищення національної ідентичності народу шляхом м’якої сили, і знищення її остаточно. 

ГУМАНІТАРНА АГРЕСІЯ Є СТРАШНІШОЮ ЗА ЗБРОЙНУ

 

Країна може зазнати поразки внаслідок збройної агресії, але вона неодмінно звільниться і відновиться, якщо буде збережено її ідентичність. Однак, країна ніколи не відновиться і ніколи не стане знову незалежною державою, якщо її народ втратить ідентичність внаслідок гуманітарної агресії. 

 

ЧОТИРИ СКЛАДНИКИ ГУМАНІТАРНОЇ АГРЕСІЇ

 

Гуманітарна агресія має 4 складники: 

 

1) мовно-культурна війна, яку Московія веде весь час проти України; 

2) інформаційно-пропагандистська війна; 

3) війна проти української історичної пам'яті; 

4) конфесійна війна. 

 

Оце чотири виміри гуманітарної агресії. 

 

Якщо гуманітарна агресія проти якоїсь держави закінчується успішно, то держава просто зникає.

 

ЯК МОЖЕ ВИСТОЯТИ УКРАЇНА 

 

Висновок: У протиборстві з Московією Україна може вистояти лише як Українська Україна, яка покладається насамперед на власні сили, але одночасно спирається на своїх союзників та партнерів. 

 

Тому, надзвичайно важливе завдання – не тільки зміцнювати обороноздатність країни, а й провадити притомну, ефективну гуманітарну політику, яка має стати знаряддям боротьби проти знищення нашої ідентичності.

 

ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ

 

Сьогодні, Україна перебуває в тяжкій ситуації. Я сподіваюсь, ми вийдемо з цієї ситуації, але за умови, якщо ми будемо тверезо оцінювати її. На мій погляд, сьогодні першочергове завдання (тактичний пріоритет) полягає не в тому, щоб негайно звільнити окуповані території, а у тому, щоб не зазнати ще більших територіальних втрат та принизливої воєнної ганебної поразки.

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА УКРАЇНИ

 

Сподівання на перемогу у війні проти Московії, повернення окупованих територій – це стратегічний пріоритет, який може бути досягнутий лише шляхом постійного якісного підвищення обороноздатності країни, граничного використання ресурсів держави та мобілізації всього суспільства для боротьби з агресором, зміцненням єдності держави і суспільства.

 

НА ЧАСІ — БЕЗЖАЛЬНЕ ЗНИЩЕННЯ АГЕНТУРИ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЙ КОРИСНИХ ІДІОТІВ

 

Необхідні рішучі дії влади, спрямовані на безжальне знищення ворожої агентури, яка вільно почуває себе в цій країні, придушення п'ятої колони і припинення активної та шкідливої діяльності корисних ідіотів, яких, на жаль, ще дуже багато в цій країні, і які не усвідомлюють, що діють на користь ворога.

 

ВІЙНА НЕ НА СХОДІ УКРАЇНИ, ВІЙНА ЙДЕ ПРОТИ ВСІЄЇ УКРАЇНИ

 

Ми повинні зрозуміти, що збройна агресія Московії відбувається не на сході України. Інформпростір рясніє виступами політиків, журналістів, експертів, що у нас іде "війна на сході України". Та немає війни на сході України, є війна проти всієї України і війна на знищення України! Оце треба розуміти!

 

ОЛІГАРХІЯ ТА КОРУПЦІЯ — ВОРОГИ УКРАЇНИ

 

На успіх у боротьбі проти агресора можна розраховувати лише у тому випадку, коли посадовці всіх рівнів позбудуться комплексу малоросійської меншовартості, а керівництво держави спиратиметься на українську більшість, а не на олігархічну меншість, і вестиме рішучу боротьбу проти корупції в цій країні, особливо в збройних силах, бо корупція, пов'язана насамперед з діяльністю олігархічних кланів, морально розкладає суспільство і підриває оборонні зусилля держави. 

 

ВАЖЛИВІСТЬ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ 

 

Звичайно, якщо ми говоримо про оздоровлення держави, про її ефективність, то необхідно, щоб керівництво держави здійснювало активну, послідовну, цілеспрямовану гуманітарну політику, на вістрі якої сьогодні найактуальніше ― ухвалення Верховною Радою України закону про українську мову як державну і забезпечення ефективної імплементації цього закону.

 

Чим були викликані втрати, яких зазнала Україна, які території були втрачені внаслідок агресії? Було втрачено території, де відбулась систематична та повна зачистка всього українського, за потурання, до речі, тодішньої української влади.

 

Якби в країні існувала нормальна гуманітарна політика та сформувалась міцна українська ідентичність, то того, що відбулось у 2014 році ніколи б не трапилось – і взагалі не трапилось би цієї війни. Але за умови, що обороноздатність країни була би на належному рівні. 

 

СПРАВЖНЯ РОЗБУДОВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

На жаль, усі попередні президенти та уряди України переважно руйнували Збройні Сили України, а не розбудовували їх на основі стандартів НАТО та відповідно до сучасних умов.

 

ДИПЛОМАТИЧНА БОРОТЬБА ПРОТИ МОСКОВІЇ 

 

Боротьба проти агресора має супроводжуватись системним, активним і постійним використанням правових і дипломатичних механізмів та засобів захисту наших інтересів. На жаль, вище керівництво держави і Міністерство закордонних справ не використовують належним чином механізми міжнародного права для захисту наших національних інтересів, або використовує їх для того, щоб робити собі піар, або рекламу.

 

Ну візьмемо, наприклад, заяви про те, що ми підемо в міжнародні суди і там доб'ємося успіху... Цим Зеркаль відзначається, Клімкін, та інші...

 

ПОЗОВІВ ДО МІЖНАРОДНИХ СУДІВ НЕДОСТАТНЬО

 

Які міжнародні суди?.. Будь-яке порушення міжнародного права може бути предметом розгляду в суді лише тоді, коли обидві сторони в конфлікті дають згоду звернутись до міжнародного суду. Тому позови, які Україна подала до Міжнародного суду ООН – це позитив і в принципі правильний крок, ― але неправильним і неприпустимим є введення суспільства в оману, заявами і натяками, що таким чином ми досягнемо відповідальності Московії за агресію.

 

Сьогодні в міжнародних судах вирішується лише питання відповідальності Московії за порушення окремих Конвенцій. 

 

Рішень міжнародних суддів про відповідальність Московії за агресію не буде, й бути не може, оскільки вона відкинула пропозицію України про використання Міжнародного суду ООН для вирішення конфлікту, породженого московською збройною агресією.

 

КОНСОЛІДОВАНА ПРЕТЕНЗІЯ УКРАЇНИ ДО МОСКОВІЇ 

 

Що ж може зробити Україна, використовуючи свої внутрішні механізми та механізми міжнародного права? Сьогодні для відшкодування шкоди, якої зазнали громадяни України внаслідок московської агресії, можна використати Европейський суд з прав людини. Для реалізації відповідальності Московії перед Україною як державною ми повинні виконати «домашнє завдання». Що я маю на увазі?

 

Україна, якщо ми себе поважаємо, має підготувати консолідовану претензію до Московії, як до держави-агресора. Це складне завдання, бо треба зібрати всі докази, які свідчать про те, що Московія (попри на те, що вона заперечує свій факт участі в агресії) дійсно здійснює агресію, її війська починали агресію і вони досі перебувають на території України; підрахувати всю шкоду, яку спричила ця агресія на території України, всі збитки, яких зазнає держава, ліквідуючи цю шкоду, та зафіксувати всі воєнні злочини щодо України. І тоді формально пред'явити цю претензію Московії як державі-агресору. 

 

Питання, як і коли претензію буде реалізовано, це вже інше питання, але нині ми маємо точно знати, яких втрат ми зазнали конкретно і скільки Московія нам завинила. Водночас, ми не знаємо, що трапиться через рік, два або десять.

 

Сьогодні, наші друзі поляки ставлять питання про відповідальність Німеччини за знищення Варшави. Скільки років минуло з кінця Другої світової війни? Відповідь риторична.

 

ЛИШЕ СИСТЕМНІ ТА ЖОРСТКІ САНКЦІЇ ЩОДО МОСКОВІЇ 

 

Завершуючи, я хочу сказати про те, що я давно кажу: Україна має працювати над запровадженням власних системних і дуже жорстких санкцій проти держави-агресора. Лише тоді Україна матиме право вимагати, щоб санкції застосовували і ужорсточували і Европейський Союз, і США, і інші члени міжнародної спільноти.  

 

У нас існує, на жаль, недолугий закон про санкції, який ухвалили у серпні 2014 року. Його ліпили поспіхом, не фахівці, він юридично є дефектним. Треба ухвалити нову редакцію цього закону, і виробити системну державну політику санкцій проти Московії.

 

НАДЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ — АНТИПУТІНСЬКА КОАЛІЦІЯ

 

А надзавданням української дипломатії має стати створення антипутінської коаліції, щось на зразок антигітлерівської коаліції, щоб реалізувати відповідальність Московії за злочини, які вона вже вчинила і чинить наразі проти окремих країн і міжнародної спільноти.

 

І це буде найкращим попереджувальним заходом та превентивним інструментом для недопущення світової пожежі, яку Путін обіцяє розпалити.

 

*

 

Володимир Василенко – український правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор. З 2006 по 2010 – представник України в Раді ООН з прав людини. У 2018 році його обрано аудитором НАБУ за квотою Верховної Ради.

 

Відео виступу пана Василенка:

https://youtu.be/SMis-61Lo14

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles