logo

Thursday, 01 December 2016 00:25

КРАЇНИ ЄС ДОСІ НЕ УСВІДОМЛЮЮТЬ НЕБЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

Editorial, Radio Lemberg, 01.12.2016  

 

Як відомо, 23 листопада Європарламент після довгих обговорень нарешті поголосував резолюцію щодо протидії російській пропаганді (під закамуфльованою назвою щодо розвитку стратегічних комунікацій).

 

І, хоча, резолюція вважається ухваленою (за неї проголосувало 304 депутати Європарламенту), у розрізі по-країнного голосування справи виглядають дуже кепсько... Отже.  

 

Європарламент формують 751 депутатів з усіх 28 країн-учасників Євросоюзу пропорційно до їхньої кількості населення (з невеликими поправками на користь дрібних країн — мінімальна кількість депутатів від однієї країни становить шестеро осіб).  

 

До речі, коли Україна стане учасником Євросоюзу, то згідно квот вона мала б отримати біля 50 місць у цьому міжнародному законодавчому органі. Які би бойки та ляшки туди попали то одне питання, а те, що іншим країнам доведеться поступитись власними квотами — єврогаманець жодного єврофранцуза чи єврогрека зовсім не гріє. 

 

Питома вага однієї лише Німеччини у голосуванні складає майже 13%, а на п’ять найбільших країн Євросоюзу (Німеччину, Францію, Італію, Велику Британію й Іспанію) припадає практично половина (а саме 49%) усіх євродепутатів. 

 

Тож за умови прихильності ще хоча би однієї країни (крім найдрібніших) до рішень великої «п’ятірки», решта 22 країни виступають просто статистами. 

 

Насправді так майже ніколи не буває, бо депутати в Європарламенті кучкуються не так за географічними пріоритетами, як за ідеологічними — а у випадку популістських чи радикальних фракцій можна прямо сказати, що фінансовими пріоритетами своїх спонсорів. 

 

У попередньому матеріалі ми розповіли про по-партійний зріз голосування резолюції Європарламенту щодо протидії російській пропаганді, де чітко було видно, хто чим дихає і на чиї гроші живе політичний марґінес Європи. 

 

Цього разу ми проаналізуємо як голосували країни, а це дуже наочно видно з наведеної таблиці. 

 

ep table

 

Як бачимо, найгірші справи з опором російській пропаганді в Греції, Франції та Італії. Жоден з 21 греків у Європарламенті не підтримав резолюцію, шестеро сховали голови як страуси в пісок, а п’ятнадцятеро радо засвітили на весь світ свої кремлівські партквитки. 

 

Лише троє з 74 французів проголосували за наведення бодай хоч якогось ладу в інфопросторі своєї та сусідніх країн, для чотиридесяти їхніх земляків це «по-барабану», а тридцятеро виявились просто путінопутанами…

 

Майже така сама ситуація з 73 італійцями — правда, тут восьмеро виявилось свідомими, тридцять шестеро промовчали, ну і майже тридцятеро радо засвідчили свої здібності як представників третьої найдревнішої професії (яка є природнім симбіозом перших двох). 

 

Несподівано багато прихильників кремлівської ідеології виявилось в таких країнах як Велика Британія, Іспанія та Німеччина, а у відсотковому співвідношенні — у Португалії, Фінляндії, Ірландії та Латвії. 

 

Що таке насправді «неупереджена альтернативна інформація на події» з рупорів Москви найкраще усвідомлюють Польща, Естонія, Словенія, Хорватія, Литва, Румунія, Угорщина та … Нідерланди (ага). Жодного голосу проти не дали Словаччина, Данія та Швеція — але ж і «страусів» в них виявилось чимало.

 

Тобто це, в-основному, країни, які протягом 1945-1990 досхочу наїлися «русскава міра» — хоча, «русскаязичнає насєлєніє» Латвії та «русскафільниє» традиції Болгарії вилізли боком і тут. 

 

Оскільки європарламентарії відкрито проголосували щодо свого ставлення до поширення російської пропаганди, то й ми відкрито повідомимо про її прихильників принаймні з країн колишнього «соцтабору». Отже, голосували проти обмеження російської пропаганди в масмедіа:

 

 

Болгарія         Илияна ИОТОВА       Българска Социалистична Партия (S&D)

Болгарія         Момчил НЕКОВ        Българска Социалистична Партия (S&D)

Болгарія         Георги ПИРИНСКИ      Българска Социалистична Партия (S&D)

Болгарія         Сергей СТАНИШЕВ     Българска Социалистична Партия (S&D)

Естонія           Yana TOOM          Eesti Keskerakond (ALDE)

Латвія             Iveta GRIGULE         Zaļo un Zemnieku savienība (ALDE) 

Латвія             Андрей МАМИКИН       "Saskaņa" sociāldemokrātiskā partija (S&D)

Латвія             Татьяна ЖДАНОКА       Latvijas Krievu savienība (Verts/EFA)

Литва             Rolandas PAKSAS       Partija Tvarka ir teisingumas (EFDD)

Литва             Виктор УСПАСКИХ       Darbo partija (ALDE)

Польща          Robert Jarosław IWASZKIEWICZ       KORWiN (EFDD)

Польща          Janusz KORWIN-MIKKE       KORWiN (NI)

Польща           Michał MARUSIK           Kongres Nowej Prawicy (ENF)

Польща           Stanisław ŻÓŁTEK          Kongres Nowej Prawicy (ENF)

Румунія           Laurenţiu REBEGA         Безпартійний (ENF)

Словенія         Ivo VAJGL              Demokratična Stranka Upokojencev Slovenije (ALDE)

Угорщина       Zoltán BALCZÓ           Jobbik Magyarországért Mozgalom (NI)

Угорщина       Béla KOVÁCS             Jobbik Magyarországért Mozgalom (NI)

Хорватія         Ivan JAKOVČIĆ             Istarski demokratski sabor - Dieta democratica istriana (ALDE)

Чехія               Jan KELLER         Česká strana sociálně demokratická (S&D)

Чехія               Jaromír KOHLÍČEK       Komunistická strana Čech a Moravy (GUE/NGL)

Чехія               Kateřina KONEČNÁ       Komunistická strana Čech a Moravy (GUE/NGL)

Чехія               Petr MACH             Strana svobodných občanů (EFDD)

Чехія               PavelPOC              Česká strana sociálně demokratická (S&D)

 

Окремо хочемо звернути увагу на хитромудрі назви партій громадян колишніх балтійських «республік СРСР» — тут і Центристська партія Естонії; Союз зелених і землеробів, Соціал-демократична партія “Гармонія” та Русскій союз Латвії; Партія порядку і справедливості та Партія праці Литви. 

 

Рух за кращу Угорщину (відомий у народі як «Йоббік») та Конґрес нової правиці Польщі теж не мають вас вводити в оману — члени всіх цих так званих ідеологічних партій прекрасно почувають себе у Брюсселі та Страсбурзі за [російські] євро/долари, та нізащо не проміняють своє місце проживання та праці на Петербург чи Тамбов.

 

 

 

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles