logo

Friday, 12 January 2018 13:32

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА МОСКВИ ПРОТИ УКРАЇНИ: ЗАХІДНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТИ

Аллан Левітов, Facebook, 09.01.2018, переклад українською Петро Козак 

 

Спочатку було просто. Згадайте стару класичну московську пропаганду року так 2014-2015. «Фашистські молодчики», «розіп'яті хлопчики», «криваві потяги, з яких забирають до нацгвардії», «червона рука, чорне простирадло, зелені пальці» - і інші піонерські страшилки. Не пройшло. Не осилили. З України, з нашої з вами країни всіма силами ліпили образ зруйнованої держави, де владу взяли «фашисти». Але пропагандисти обломилися, ініціатива провалилась. 

 

Тепер план інший. Хто уважно стежив за подіями і читав останнє "розслідування Аль Джазіри" (про «Курченко продав активи Януковича депутатові Онищенку), той звернув увагу на одну важливу деталь. У розслідуванні вказано: Кремль сам зізнається, що для нього зараз влада в Києві є дуже НЕЗРУЧНОЮ, і що зараз Кремль докладає зусиль для того, аби цю владу змістити. Як? А інформаційний план такий. 

 

ПЕРШИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ — ЗАХІДНИЙ

 

Завдання: зруйнувати репутацію України, посварити її зі Заходом, а в ідеалі — зробити з неї вигнанця в Европі. Основні теми: 

 

«Ко-ко-корупція». Яку ніяк не виміряєш, яка в будь-якій (а особливо в пострадянській) державі присутня, але є тою хорошою причиною кинути лопату лайна в сторону України. Недарма у західних медіа "НЕСПОДІВАНО" з'являються статті про саме «українську корупцію». І, що характерно, місцеві «джерела» для таких статей (тобто з чиїх слів розповідь) майже завжди «некорумповані» квартирокорупціонери або ж некорумпована партія «Сцувамвочі». 

 

«Розгул злочинності». Саме тому, на мій погляд, «найчесніші ЗМІ» настільки РОЗДУЛИ тему вбивства правозахисниці (верещали та вимагали дати підозрюваного вже через день). А найчесніші пуштуни взагалі не стали заморочуватися українською і майже відразу почали строчити твіти англійською. Типу «гей! Західні партнери! Ну, напишіть, що в Україні розгул злочинності! Ну, пліііз!»

 

«Народ України дуже противиться цій владі». Насправді, народ України, яка де-факто сотні років була в окупації, а потім перебувала під керівництвом двох комуняк, бандита-шапколюба і одного бджоляра, звик не любити владу. Будь-яку. При цьому відсоток щирої підтримки справжнього керівництва країни – найвищий за новітню історію. (Виправте мене, якщо в Кучми, Ющенко, Кравчука чи Яника щирої підтримки було більше).

 

Мета Кремля - ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ незадоволення в очах Заходу. Якщо на «баригомайдан» вийшли півтори-дві тисячі осіб, не рахуй, не бери офіційних даних, не дивися аерозйомку. Скопіюй брехню зі сторінки партії про «50 000». І качай, качай істерику! Нехай для Заходу це виглядає як «в Україні НОВИЙ МАЙДАН».

 

ДРУГИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ — УКРАЇНСЬКИЙ

 

В українському інформаційному полі Кремль відчуває себе легко та вільно, тому що в Україні, на жаль, немає ЗМІ. Є що попало, і є майданчики для розміщення платного контенту (тобто будь-кого піднесемо, тільки бабки заплати). Так склалося історично. І так продовжується. В Молдові Кремль вже досяг успіху, використавши цю стратегію, і привів до влади свого друга Додона. (Зате не барига Плахотнюк!). Як це робиться в Україні: 

 

«Зміщення акценту: Ворог не в Кремлі – ворог у Києві». Приховано чи прямо, але звинувачення у ЗОВНІШНІЙ АГРЕСІЇ і в нападі Московії на Україну оголошуються не Кремлю, а Києву. «Чому Порошенко не закінчить війну на Донбасі?» (підказка: «завершити» війну можна тільки у стилі Саакашвілі. І для цього завершення навіть є спеціальний термін – капітуляція).

 

«Пролетарська ненависть». Радянську людину дуже просто переконати в тому, що «в тебе нічого немає через буржуїв, що все вкрали. Ну тобто капіталісти. Ну бариги! Ну ти зрозумів». У країні непроста економічна ситуація зовсім не тому, що її грабували ДВАДЦЯТЬ ТРИ РОКИ до Майдану. Не через кабальні контракти «Газпром+Юля=Love». Не через те, що десятиліттями існували мільярдні фінансові діри, як у «Нафтогазі» (які, до речі, вже закрито). Не тому, що десятиліттями олігархи отримували дотації на свої збиткові шахти-банки і так далі. І не через війну, яка йде зараз. В тебе немає Ролс-ройса, Ролекса чи дачі в Конча-Заспі, тому що все вкрав Шоколадний Фюрер. Інфа – стовідсоткова! 

 

«Депресія». Якщо навіяти ворогу, що він УЖЕ програв, можеш святкувати перемогу. Це коли штучно роздуваються історії про «зубожіння» (типу дідусів з одним вареником чи бабусь с половиною таблетки) і при цьому замовчуються чи ВИСМІЮЮТЬСЯ справжні досягнення. Нові дороги, лікарні, безвіз з Европою. Зниження рівня бідності з 17% до 12%. «Ахаха! Бариги! Офшори! Парашенко! Боти!». Сюди ж і міф про існування «фабрики українських ботів», яку за 4 роки війни так і не розкрили. Кремлю важливо, щоб пишатися справжніми досягненнями України і підтримувати проевропейське-антикремлівське керівництво України було соромно. «Ахаха! Ето боти!!». 

 

«Істерика». Місцеві кремлівські проксі (багато з яких називають себе «журналістами» та «активістами») роздувають істерику з будь-якої (не обов'язково негативної) події. Тут не діють аргументи. Тут діють штампи, меми, незрозумілі звинувачення. «Охрініли! Бариги! Офшори! Роттердам! Розстріляти!». Коли якогось пропагандиста запитаєш прямо "В чому саме претензія, ЩО САМЕ було зроблене не так? А як треба було діяти в даній ситуації?" — пропагандист буде слинитись, битись у конвульсіях і «продовжуватиме їсти кактус» (адже ж оплачено). 

 

А найсумніше в цій історії те, що на внутрішньому фронті Україна не захищає себе ніяк, ну або майже ніяк. І професійній кремлівській пропагандистській машині як і в перші дні Майдану протистоять добровольці з фанерними щитами...

 

Але нічого. Ми вистояли на Майдані та перемогли (тоді майже не маючи шансів на перемогу). Ми вистояли на початку війни (у жахливому 2014 році, коли наша країна могла взагалі перестати існувати). Головне для кожного — робити, що можеш для її збереження. Робити все, що в твоїх силах. 

 

P.S. А боротьбою за внутрішній інформаційний фронт треба зайнятись. 

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles