logo

Sunday, 17 March 2019 23:23

ГАРНІ НОВИНИ ЗІ СЛОВАЧЧИНИ — У ДРУГОМУ ТУРІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ БУДУТЬ ЧАПУТОВА І ШЕФЧОВИЧ

János Széky, Radio Lemberg, 17.03.2019

 

Зузана Чапутова, новачок у політиці, одержала блискучу перемогу у першому турі президентських виборів у Словаччині. Хоча вона й не отримала половини голосів (і буде другий тур), але отримавши 40,57% вона перемогла Мароша Шефчовича, який опинився на другому місці з 18,66%. Важливим є те, що Чапутова є кандидатом від центристської ліберальної партії «Прогресивна Словаччина», яку засновано лише наприкінці 2017 року, і яка ще не має своїх представників у Національній Раді (парламенті Словаччини).

 

Головні популістські претенденти, хамуватий та політично корумпований колишній міністр юстиції Штефан Гарабін, а також Маріан Котлеба, який взагалі є відвертим прокремлівським неофашистським вилупком, разом на двох отримали 25% голосів, і зовсім несхоже, що всі ці голоси перейдуть у другому турі до Шефчовича. У будь-якому випадку Шефчович, який є чинним віце-президентом Еврокомісії та водночас еврокомісаром з енергетики, представляє євроатлантичний бік головної урядової партії — Smer (яка ще називається «Курс – соціальна демократія»). Тож можна впевнено сказати, що Словаччина — на правильному курсі, і немає жодної загрози в бік її неліберального чи московського відхилення.

 

Успіх Чапутової чітко вказує, що електорат Словаччини прагне змін. Проте, не дуже багато відомо про її політичні погляди, крім того, що вона є прихильником загального лібералізму, зокрема схвалення усиновлення дітей одностатевими парами, що вже змусило соціал-демократа Шефчовича вийти на захист від неї «християнських цінностей». Вона отримала всенародну славу як захисник довкілля, коли зупинила відкриття нового сміттєзвалища у своєму рідному містечку Пезінок.

 

«Зміна» в цьому випадку означає також новий вихід з політичної кризи, яка нависла над Словаччиною з початку 2010-х років. Словацький демократичний та християнський союз зазнав нищівної поразки на виборах у 2012 році і остаточного фіаско у 2016 році (саме ця партія, з різними партнерами по коаліції, провела країну через зразкові ринкові реформи, а її головною фігурою був колишній заступник прем’єр-міністра та міністр фінансів Іван Міклош, який пізніше став головним радником президента України — Петра Порошенка).

 

Тим часом, далекоглядний політик Роберт Фіцо, лідер Smer, став найвпливовішою фігурою у політиці Словаччини. З одного боку він був достатньо розумним, щоб не втратити всіх здобутків реформ (хоч ріст ВВП і був набагато повільнішим, ніж перед депресією) і не поставити під сумнів найважливіші політичні засади ЕС та НАТО (наприкінці 2014 року, коли Угорщина припинила транзит газу в Україну, міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак розкритикував це і сказав: «Ми не можемо дозволити їм замерзнути»). З іншого ж боку, він встановив класичний режим мафії в державі. Такий розвиток досягнув кульмінації в лютому 2018 року, коли вбили молодого журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену. Після цього почалися численні протести, і трапилося немислиме – Роберт Фіцо та його права рука, міністр внутрішніх справ Роберт Калиняк, якого ненавиділи найбільше, подали у відставку. Минулого тижня арештували підпільного підприємця Маріана Кочнера — за наказ вбити Куцяка. Він був сусідом Фіцо в розкішному житловому комплексі, який збудував інший «тіньовий бізнесмен» з чудово налагодженими зв’язками зі Smer, і який зараз перебуває у в’язниці.

 

Наразі керівна в уряді партія Smer занепадає; її партнери з коаліції теж перебувають у кризі; парламентська опозиція є роздробленою та немає яскравих лідерів, класичні правоцентристи практично зникли. Та незважаючи на це, політична спільнота Словаччини загалом є здоровою, з  урбанізованим середнім класом, якому остогид режим мафії, а демократична інституційна система країни є здатною на самокорекцію.    

 

Переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles