logo

Friday, 10 May 2019 07:53

ДЕСЯТЬ РОКІВ ЧЕРВОНОГО САЛЬДО: ДЕКЛАРАЦІЇ ТРАМПА СВІДЧАТЬ ПРО МІЛЬЯРД ЗБИТКІВ ЙОГО БІЗНЕСУ

Russ Buettner, Susanne Craig, New York Times, 07.05.2019

  

Нещодавно отримана податкова інформація свідчить, що від 1985 до 1994 року ділові справи Дональда Трампа були у набагато гіршому стані, ніж про це було відомо раніше.

 

Згідно з раніше нерозкритими даними з його декларацій про федеральний прибуток, на той час, коли його всесвітньо відомий бестселлер «Трамп: Мистецтво угоди» заполонив книгарні у 1987 році, Дональд Трамп вже мав серйозні фінансові труднощі — він за два роки втратив біля $150,000,000. 

 

Серед різних чинників, які зробили пана Трампа президентом, було його постійне самовихваляння про тріумфально подолані труднощі та ділові звитяги. Зокрема, він пов’язував свою першу низку невдач і банкрутств з рецесією 1990 року. Та його податкові декларації за 1985-1994 роки, які отримала New York Times, свідчать про іншу й набагато похмурішу картину стосовно його ділових якостей та фінансового стану.

 

Роздруківка податкових записів пана Трампа з його декларацій про федеральні податки за ці роки дає найповнішу й найдетальнішу інформацію про його справи — інформацію, яку він приховує від громадськості. Хоча ця інформація й не стосується власне тих років, про які зараз найбільше дискутують Білий Дім і Конґрес, вона чітко відображає найбурхливіший період у довгій діловій кар’єрі пана Трамп — період його гарячкових прибань та видовищних фіаско. 

 

Цифри показують, що станом на 1985 рік пан Трамп повідомив про втрати в $46,100,000 від його основного бізнесу — а саме від казино, готелів та оренди комерційних приміщень у житлових будинках. Щороку цей консолідований збиток зростав і загалом за ті десять років він сягнув $1,170,000,000.

 

Фактично, рік за роком, пан Трамп втрачав більше коштів ніж практично будь-який окремий платник податків у США, з’ясувала New York Times, коли порівняла ці дані з детальною інформацією про річні звіти великих платників податків, які щорік готує податкова служба. Його збитки від основного бізнесу за 1990 (мінус $310,000,000) та 1991 (мінус $264,000,000) є більш ніж удвічі важчими від найближчих горе-конкурентів в ті роки.

 

Таким чином, пан Трамп втрачав стільки коштів, що зміг протягом восьми з тих десяти років взагалі не платити податки на прибутки. Досі невідомо, чи податкова служба переглянула свої висновки після аудитів. 

 

Починаючи з президентської кампанії 2016 року журналісти різних видань пробують зібрати докупи складну та приховану інформацію про фінанси пана Трампа. Хоча самі фахівці NewYorkTimes не отримали дані про сплачені ним податки станом на сьогодні, вони отримали інформацію від того, хто має право доступу до неї. Згодом наші працівники звірили ці дані з відкритою базою даних податкової служби про великих платників податків (де щороку відкривається інформація про третину платників без вказівки прізвищ та особистих даних). Ці дані також співпадають з іншими оприлюдненими документами, зокрема з нашим минулорічним розслідуванням про конфіденційні фінансові та податкові записи сім’ї Трампа, які пояснюють походження його статків.


Цікаво, що реакція Білого Дому на нові викриття з часом суттєво змінилася. 

 

Ще кілька тижнів тому, один його високопосадовець заявив, що “президент отримав велику знижку та зумів мінімізувати податки бо вів маштабне будівництво та тримував субсидії на нього. Ось чому президент завжди глузував з податкової системи і казав, що треба змінити податкові закони. Ви можете отримувати величезний прибуток і водночас не платити величезні податки”.
  
А в суботу, після останніх викриттів від нашої газети, один з правників президента, Чарльз Гардер, написав, що ця податкова інформація є “демонстративно фальшивою”, і що наші дані “про податки та бізнес президента тридцятирічної давнини є дуже неточними”. Він не вказав де помилки, але вже у вівторок додав, що “виписки податкової служби, зокрема ще до запровадження записів в електронній формі є завідома неточними” та “не дають правдивої картини про сплату податків будь яким їх платником”. 

 

Марк Мазур, колишній директор з досліджень, аналітики й статистики податкової служби, сказав, що не може бути мови про ненадійність такої інформації, бо дані, які вносилися у записи, десятиліттями проходили суворий контроль і використовувалися для аналізу економічних трендів та вироблення національної політики. Крім того, пан Мазур (тепер він є директором незалежного Центру податкової політики Urban-Brookings у місті Вашинґтон) повідомив, що аудитори податкової служби часто використовують такі виписки як зручну підсумкову інформацію про сплачені податки.
 
Наприклад, наш останній інформатор зміг надати нам раніше неопубліковану інформацію про кількарічні податки батька чинного президента, відомого забудовника — Фреда Трампа. І вони точно співпали з теперішніми даними про його податки, які ми отримали під час нашого попереднього розслідування. 

 

Дональд Трамп створив бізнес на патентуванні свого прізвища, став телезіркою та пішов у президенти називаючи себе саморобним мільярдером. “Нікого немає у моєму віці, хто досягнув би більшого від мене”, сказав він виданню Newsweek у 1987 році, додавши, що рахунок на табло є очевидним: це гроші. Та через багато років спражній ріст його статків є предметом багатьох сумнівів і дебатів. Як кандидат у президенти він безпрецедентно відмовився оприлюднити сплачені ним за сорок років податки, і наразі лише кілька сторінок з цієї інформації є публічною. Минулорічне дослідження нашої газети викриває, що принаймні $413,000,000 (за теперішньою купівельною спроможністю) він отримав від своого батька.

 

Свіжа податкова інформація не дає відповіді на розслідування про сплату паном Трамом податків за останні шість років, яке проводять демократи з Палати Представників США. Йдеться про його останні ділові угоди та можливі іноземні джерела його фінансування та впливу. Немає там і чогось засадничо нового про його авантюрну кар’єру. 

 

Та при детальному розгляді сплачених податків на світ з’являється точна історія фінансових провалів чинного президента і його постійного ухиляння, притаманних десятиріччям його бізнесу. На відміну від стабільної та прибуткової імперії житлової нерухомості його батька в районах Brooklyn та Queens у Нью-Йорку, Дональдові головні джерела прибутку змінювались рік за роком — від великих прибутків на фондовій біржі і до зарплати $67,100,000 в один з років чи до містичних і несподіваних $52,900,000 як відсотків від вкладів. Та завжди ці прибутки перекривалися втратами від його казино й інших проектів. 

 

Свіжа інформація свідчить, що фіаско пана Трампа 1990 року могло трапитися на кілька років раніше, якби не його додаткова діяльність як корпоративного рейдера. Протягом 1986-1988 років, коли його основний бізнес вмирав від щораз більших несплачених боргів, пан Трамп заробив мільйони доларів на фондовій біржі блефуванням про те, що він має намір купувати різноманітні компанії. Та оприлюднені цифри чітко вказують, що більшість (якщо не всі) цих прибутків випаровувались щойно інвестори переставали серйозно сприймати його балачки.

 

Боротьба за доступ до податкової та іншої фінансової інформації пана Трампа особливо загострилася протягом останніх днів у Вашинґтоні, під час міжпартійної війни стосовно результатів розслідувань у звіті спецпрокурора Роберта Мюллера. У понеділок, міністр фінансів США, Стівен Мнучин, сказав, що він не надасть податкові декларації президента Комітетові контролю за бюджетом Палати Представників. І після озвучення, що “ми боремося проти усіх викликів на слухання”, ініційованих демократами з Палати Представників, чинний президент підготував судові позови проти банків та бухгалтерських фірм аби вони самі відмовились оприлюднювати його податкові декларації та інші фінансові записи. 

 

Тим часом у Нью-Йорку генеральна прокуратура розслідує фінансування кількох великих проектів Trump Organization; а німецький Deutsche Bank почав відкривати свої документи. Летіція Джеймс, генеральний прокурор штату Нью-Йорк, також вивчає питання, які виникли після нашого минулорічного розслідування, яке викрило, що левову частину коштів, яка дісталася Трампові від його батька, було отримано за допомогою підозрілих податкових схем, включно з випадками відвертого шахраювання. 

 

Перший з двох попередніх маячків про сплачені податки Трампа з’явився у 2016 році, коли наша газета анонімно отримала поштою кілька сторінок з його декларацій за 1995 рік. З них зрозуміло, що пан Трамп задекларував тоді збитки обсягом $915,700,000, що дало йому змогу отримати таку податкову знижку, що він міг легально не платити федеральні податки з прибутку обсягом сотень мільйонів доларів протягом майже двадцяти років. Через кілька місяців, журналіст Давід Кей Джонстон надіслав нам поштою сторінки з декларацій Трампа за 2005 рік, з яких видно, що тоді він мав вже істотні джерела прибутку і вже платив податки.

МИСТЕЦТВО ВТРАЧАТИ ГРОШІ

trump shuttle

 

То був 1985 рік, і здавалось, що пан Трамп опинився на вершині світу.

Він йшов угору після завершення його кількох перших проектів — готелю Grand Hyatt, хмарочосу Trump Tower та ще одного житлового будинку на Мангеттені, а також казино в Атлантік Сіті. Окрім того, він був ще й власником клубу New Jersey Generals з американської футбольної ліги United States Football League.

Наприкінці 1985 року він позичив сотні мільйонів доларів аби підживити хвилю своїх покупок — він придбав ще одне казино ($351,800,000), готель на Мангеттені ($80,000,000), маєток Mar-a-Lagoу Флориді ($10,000,000), лікарню в Нью-Йорку, яку він хотів замістити жтловим будинком ($60,000,000) та ділянку біля залізниці у районі West Side на Мангеттені ($85,000,000), де він планував збудувати цілий житловий мікрорайон, зокрема і 150-поверховий хмарочос, який тоді мав стати найвищим у світі. 

 

Тоді Forbes вперше окремо згадав Дональда Трампа у своєму рейтинзі багатіїв, незалежно від його батька, оцінивши його статок у $600,000,000, та туди внесли … всю імперію нерухомості, якою досі володів Фред Трамп. 

 

В інтерв’ю журналові Дональд Трамп повідомив, що він “будує найкрасивіші будівлі в найкращих місцях”. Та свіжо викрита податкова інформація доводить, що враховуючи його великі борги та інші витрати на його майно, фінансовий стан пана Трампа котився до прірви.

 

Його щорічні поточні витрати на призалізничну ділянку мали сягати $18,700,000. Він не міг перетворити Mar-a-Lago у прибутковий клуб ще років десять. Квартири на місці лікарні не могли бути готовими до продажу раніше 1990 року, а інший житловий проект мав зависнути на роки. Футбольний клуб мав невдовзі вклякти.
 
А що його бізнеси було головно створено як партнерства, то його компанії самі не платили федеральних податків з прибутку. Натомість їхні результати негативно вплинули на особистий баланс пана Трампа. 

 

Окрім $46,100,000 збитків від його основного бізнесу у самому 1985 році, податкові дані пана Трампа свідчать, що він мав ще $5,600,000 збитків за попередні роки. Дані податкової служби про третину найбільших платників податків відображають лише трьох платників податків з більшими збитками. У своєму листі пан Гардер, правник президента, підняв питання з порівняння сплати податків “забудовника нерухомості зі сплатою податків всіма платниками”. Та більшість згаданих великих платників податків, таких як пан Трамп, є власниками бізнесів, які дають їм так звані “наскрізні прибутки” (pass-through income) — до цих даних не внесено такі бізнеси як великі корпорації, які безпосередньо самі сплачують податки. 

 

Наступні роки були періодом тривалої розбудови імперії. Інформація також свідчить, що рік за роком збиток зростав.

 

У 1986 році він викупив долю партнерів у Trump Tower, Trump Plaza Hotel & Casino. Також він купив житловий будинок у Вест Палм Біч за $43,000,000. Його бізнесові збитки сягли того року $68,700,000. 

 

СПРИТНИЙ ДІЛОК У ФІНАНСОВІЙ СКРУТІ

trump diagram new

 

Щорік від 1985 до 1994 року Дональд Трамп звітував про негативні консолідовані прибутки (тобто про збитки) у своїх податкових деклараціях. Сума зростала бо нові збитки додавалися до попередніх. New York Times у жовтні 2016 року викрила, що у 1995 році пан Трамп задекларував консолідовані збитки обсягом $915,700,000.
 
За два тижні до обвалу фондового ринку 19.10.1987 він заплатив $29,000,000 за 86-метрову яхту. Через кілька місяців він придбав Plaza Hotel за $407,000,000. У деклараціях він прописав $42,200,000 збитків від основного бізнесу у 1987 році, і $30,400,000 у 1988 році. 

 

У 1989 році він купив чартерні перельоти в авікомпанії Eastren Airlines за $365,000,000. Вони так і не дали прибутку, і невдовзі пан Трамп мусив щомісяця вливати по $7,000,000 аби тримати їх на льоту — це викрили регулятори казино в Нью Джерзі, які пильно відстежили його фінанси у ті роки.
 
Бізнесові збитки пана Трампа сягли того року $181,700,000. 

 

Потім прийшов час Trump Taj Mahal Hotel and Casino, який відкрився у квітні 1990 року з боргом $800,000,000, взятих під дуже високі відсотки. Цей комплекс не давав достатньо прибутків аби перекрити той борг, і висмоктував надходження з його інших казино, Trump’s Castle та Trump Plaza, заганяючи їх глибоко у червоне сальдо балансу.

В результаті, 1990 та 1991 були найгіршими роками з того десятиріччя, яке досліджувала New York Times, збитки сягнули $517,600,000. А протягом наступних трьох років, коли пан Трамп віддав своїм позичальникам майно аби уникнути банкрутства, його основний бізнес приніс ще $286,900,000 збитків.
 
Загалом збитки за ті десять років сягли $1,170,000,000. 

 

Пан Трамп зумів втратити такі гроші без звичних наслідків — таких як падіння стандартів життя — частково тому, що більшість з тих грошей належали іншим — банкам та інвесторам, які постачали кошти для його придбань. І як виявили попередні розслідування нашої газети, пан Трамп потайки користався статками свого батька аби далі жити як переможець і вичікувати прибутки. 

 

Не можна сказати, що в пана Трампа ніколи не було вдалих угод. Одною з таких у 1985 році була купівля Hotel St. Moritz на Мангеттені за $73,700,000. Пан Трамп сказав, що він продав його у 1989 році вже за $180,000,000. З його податкової інформації видно, його капітал зріс на $99,800,000, якщо врахувати всі такі великі вдалі угоди протягом тих критичних десять років.

 

Однак та вдала угода була затьмареною його бізнесовим збитками, і пан Трамп так і не заплатив жодного федерального податку з прибутку у тому році.
 
Певну частину того океану червоних чорнил у балансі пана Трампа спричинила амортизація його нерухомого майна. Однією з найцінніших ніш у податковому кодексі є амортизація, яка дає змогу власникам комерційної нерухомості понижувати вартість їхніх будівель. 

 

Я люблю амортизацію”, — сказав пан Трамп протягом президентських дебатів у 2016 році.

*

На днях, у середу, пан Трамп знову став на захист такої податкової стратегії і написав у парі твітів, що цим займались девелопери нерухомості у 1980-х та 1990-х роках. Девелопери “були уповноваженими масово списувати й  амортизувати свою власність, і хто активно будував, той практично завжди показував збитки”, — повідомив пан Трамп. 

 

Він продовжив, що “завжди хочеться показати збитки з метою уникнути податків … майже всі девелопери нерухомості робили це, часто переузгоджуючи це з банками, це був такий спорт”.

 

Пан Трамп також назвав розслідування New York Times “зразком дуже неточних фейкових новин”. 

 

Усвоїй книзі “Мистецтво угод” пан Трамп навів приклад одного свого казино в Атлантік Сіті як ілюстрацію про магію амортизації. За його словами, якщо казино коштує $400,000,000, а він може амортизувати його на 4% щорік, то це дає йому можливість мінімізувати податок з прибутку на $16,000,000. 

 

Проте, хоча цей приклад показує очевидні вигоди від амортизації, він також свідчить, що за рахунок неї неможливо утворити сотні мільйонів доларів збитків, які декларував пан Трамп у своїх деклараціях.

 

Податковий кодекс дає змогу таким бізнесменам як пан Трамп враховувати збитки для уникнення податків з майбутніх прибутків — це вельми вигідний інструмент для допомоги проблемним бізнесам стати на ноги. За вказані роки збитки пана Трампа зросли так, що він отримав $915,700,000 скидки на податок з прибутку — так звані чисті операційні збитки — які й відображено у його декларації за 1995 рік. 

 

Свіжо викрита податкова інформація проливає світло на те, як наростали чисті операційні збитки. Станом на 1991 рік вони зросли до майже $418,000,000, що дорівнює одному відсотку від усіх збитків індивидів-платників податків, про які прозвітувала податкова служба США у тому році. Червоне чорнило лилось щораз швидше.

 

А що пан Трамп звітував про консолідовані збитки протягом кожного з тих десяти років, то він не мав права списувати кошти на благодійні внески. Тож хоча він у ті роки хизувався своїми щедрими пожертвами, інформація, отримана нашою газетою, свідчить, що ніяких окремих списувань коштів у нього не було. Потенційно кошти можна було списувати у наступні роки, якщо би пан Трамп звітував вже про консолідовані прибутки, а не збитки.

 

ХИЖАЦЬКИЙ АПЕТИТ

 

trump home

 

В той час, як збитки від його основного бізнесу нагромаджувались, пан Трамп увійшов у нову публічну роль, використовуючи свій відомий бренд для створення іміджу корпоративного рейдера. Він ніби купував акції компаній з боргами, публічно натякав, що він хоче купити контрольний пакет, а сам потайки розпродував раніше куплені їхні частки. 

 

Ця тактика працювала протягом короткого періоду часу — пан Трамп заробив на цьому мільйони доларів — поки інвестори не зрозуміли, що він блефує. Про це було відомо вже багато років. Але податкові дані, отримані нашою газетою, свідчать, що він швидко протринькав ту купу грошей, яку він так спритно “наколядував” за ті чотири роки.

 

Цифри у звітах не дають чіткої деталізації за кожною його вдалою оборудкою. Та наша газета змогла порівняти його загальні прозвітовані заробітки з оприлюдненими даними торгів того часу, які документувались регуляторами казино.

 

Як і більшість витівок Трампа, його пригоди на ринку акцій були скоріш фікцією ніж реальністю, головно завдяки новинам з цитуванням невідомих джерел які нібито були в курсі дій пана Трампа. Ось яскрава цитата його партнера — фондового брокера Алана Ґрінберґа, яка відточувала загальний міф: “Він має апетит як хижак зі Скелястих гір. Він хотів би володіти світом”, — сказав цей легендарний очільник банку Bear Stearns газеті Wall Street Journal у 1987 році.

 

Та своїми діями пан Трамп більше нагадував павича.

Одною з перших його вдалих оборудок стала у лютому 1987 року купівля акцій компанії, яка володіла United Airlines. У квітні того року New York Times повідомляла, що є думка, що пан Трамп володіє 4.9% акцій United Airlines, і що він аплатив за кожну акцію по $50.

 

Спекуляції на цьому миттю розігрили фондовий ринок. А наприкінці квітня пан Трамп потайки продав майже всі свої акції цієї компанії. Наступного дня Wall Street Journal повідомила, що ця операція принесла йому $55,000,000 чистими грішми. 

 

Та це було велике перебільшення. Регулятори Нью Джерзі пізніше виявили, що він володів лише 2.3% акцій компанії, і заробив на ній насправді $11,000,000, та й то брутто (з них він мав ще сплатити комісійні).

 

Така його тактика працювала і протягом 1988 року. Пан Трамп загалом заробив $57,000,000, короткочасно виставляючи себе покупцем, зокрема, Hilton Hotels, фірми Gilette та мережі Federated Department Stores— про це свідчать дані регуляторів казино.

 

Всього, з 1986 по 1989 рік, пан Трамп задекларував $67,300,000 навару з акцій та інших активів, куплених та проданих протягом одного року.

 

Я дуже скептично ставлюсь до всього, що робила ця людина”, — сказав аґенції Associated Press пан Ендрю Ґеллер, тодішній аналітик Provident National Bank у Філадельфії.

 

Пан Трамп піджав хвіст, і ціни акцій різко впали.

Хоча в ті часи про його збитки писали, що вони чесні, свіжі дані з його декларацій свідчать, що у 1990 році (коли він продав свої акції в American Airlines) пан Трамп зазнав збитків обсягом $34,900,000 через короткотермінові угоди, що наполовину перекрило його навар за попередні чотири роки.

 

Як виявилось, він мав лише один суттєвий пакет акцій на кінець тієї декади, а саме 27% акцій в мережі магазинів Alexander’s.

 

Пан Трамп купив ці акції за $67,900,000 та тримав їх, сподіваючись отримати контроль над нерухомістю цієї компанії разом з партнером. Та після перегріву, ціна цих акцій різко впала. 


В результаті пан Трамп погодився віддати ці акції, а також більшість своїх активів (зокрема яхту, чартер Trump Shuttle та акції в Grand Hyatt) своїм позичальникам. У день, коли він позбувся цих акцій, вони торгувались по $9 за штуку — що завдало йому збитків обсягом $55,500,000. 

 

Ось так і завершилась кар’єра пана Трампа на ринку акцій.

 

ВЕЛИКА ЗАРПЛАТА

 

trump taj mahal

 

Як і природньо очікувати від власника бізнесу, записи в деклараціях пана Трампа про його оклади та зарплату не відображають рівень його прибутку. Та один рік і тут особливий: у 1988 році він задекларував $67,100,000 як зарплату, що склало 90% від усієї його зарплати за ті десять років.

Як з'ясувалось, до цієї суми віднесено платіж, який він отримав як частину угоди з купівлі незавершеного казино Taj Mahal від  Мерва Ґріффіна, телеведучого, який став бізнесменом. Компанія пана Ґріффіна погодилася, серед іншого, заплатити панові Трампові за нагляд за будівництвом казино, а залагодження гострої суперечки між їхніми компаніями коштувало компанії Ґріффіна $63,000,000, які вона виплатила панові Трампові. 

 

Цей несподіваний міх грошей змусив пана Трампа заплатити найбільший податок з прибутку за ті десять років. Та його величезні збитки від бізнесу зменшили обов'язкову суму сплати податків того року лише до мізерних  $1,400,000.

Ще єдиний раз, коли він був змушеним сплатити податок був у 1987 році, коли він розщедрився аж на $124,344 — і то через спеціально прописані правила оподаткування, які унеможливлюють багатіям взагалі уникати податків з прибутку (так званий альтернативний мінімальний податок).

МІСТИЧНИЙ ДОХІД


trump Mar a Lago

Одна сума з податкових декларацій пана Трампа особливо стоїть осторонь (і частково важко пояснюється): це $52,900,000, прозвітованих ним у 1989 році як пасивний дохід.

 

У 1986 році пан Трамп прозвітував про $460,566 подібного доходу. Ця сума зросла у 1987 році до $5,500,000, і в 1988 році ще до $11,800,000. А потім вистрілив 1989 рік.

 

Платники податків можуть отримувати пасивні доходи з різних джерел, зокрема з облігацій, банківських рахунків, тощо. 

 

Високодохідні облігації (зараз це рідкість) були досить популярними серед інституційних інвесторів у 1980-х роках. І щоб отримати тих $52,900,000 панові Трампові, наприклад, треба було володіти приблизно $378,000,000 у вигляді облігацій зі ставкою 14% річних.

 

Точні дані про більшість бізнесових справ пана Трампа знайти важко, та публічні дані регуляторів казино в Нью Джерзі свідчать, що немає жодних доказів того, що він володів чимось таким, що могло генерувати йому $52,900,000 пасивного доходу на рік. 

 

Так само, немає доказів цьому і у звіті про фінансовий стан пана Трампа за 1990 рік, який підготувала бухгалтерська фірма, яку він найняв на вимогу банку, і який базувався на його поточних податкових деклараціях та перевірених фінансових записах.

 

Пасивний дохід пана Трампа впав так само швидко, як він до того й ріс: він прозвітував у 1990 році лише про $18,700,000, а у 1992 році взагалі про $3,600,000.

 

В момент свого найбільшого провалля, восени 1991 року, пан Трамп виступав перед конґресменами, закликаючи змінити податковий кодекс аби допомогти його галузі.

 

Бізнес на нерухомості перебуває в абсолютній депресії”, — сказав пан Трамп законодавцям, і додав: “Я не бачу жодних ознак будь якого підйому. Ніхто не хоче інвестувати. Всім погано, всім”.


Всім, можливо, але не його батькові — Фредові Трампу. 

 

Коли Дональд Трамп звітував про сотні мільйонів збитків у 1990 та 1991 роках, декларації Фреда Трампа засвідчили його загальний прибуток обсягом $53,900,000 — з лише одним великим збитком: йдеться про $15,000,000, заінвестованих в останній житловий проект його сина.

переклад українською — Джон Лемберґ

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles