logo

Thursday, 21 June 2018 12:37

ЧОМУ США ВИХОДЯТЬ З ТАК ЗВАНОЇ РАДИ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ

Nikki Haley, The Wall Street Journal, 19.06.2018 

 

Союзники заявили, що участь США в Раді була останньою крихтою довіри, яка ще залишалася до цієї організації. 

 

Існує міжнародна організація, членами якої є репресивні режими Куби, Венесуели та Китаю. 

 

Ця організація нещодавно прийняла до своїх лав Демократичну Республіку Конго, яка перешкоджає розслідуванню вбивства на своїй території двох експертів ООН з прав людини. 

 

Протягом останнього десятиліття ця організація ухвалила більше резолюцій з конкретним засудженням Ізраїлю, ніж з засудженням Сирії, Ірану та Північної Кореї разом узятих. 

 

Більшість людей просто не уявляють, як така організація може займатись захистом прав людини. Проте всі ці деталі описують Раду ООН з прав людини (UNCHR). Насправді, Рада надає урядам проосто жахливі документи з прав людини, а ще навідріз відмовляється усунути постійний пункт 7 порядку денного, який несправедливо націлено проти Ізраїлю, де вказано, що кожна сесія Ради має  обговорювати ізраїльсько-палестинський конфлікт. 

 

Після більш ніж року безуспішних зусиль, спрямованих на виправлення цих фундаментальних вад, делегація США оголосила у вівторок про вихід з Ради. Наша країна більше не буде учасницею цієї глибоко недосконалої інституції, яка більше шкодить справі захисту прав людини, ніж допомагає їй. 

 

Існують дві головні причини того, що стільки країн виступили проти проведення реформ, які пропонували США. Перша — у самому складі Ради. Простий погляд на цю галерею пройдисвітів пояснює, чому організація має таку жахливу неповагу до прав, які американці вважають самі собою зрозумілими. Істинна Рада з прав людини була би загрозою для цих країн, тому вони й виступають проти кроків, необхідних для її створення.

 

Натомість вони перешкоджають розслідуванню та звітам, в той же час втручаючись у спроможність Ради називати і ганьбити виконавців найгірших злочинів у світі. 

 

Друга причина опору реформам розчаровує ще більше. Багато країн погоджуються з США стосовно цурання від порушників прав людини та підтримки Ізраїлю, але тільки за зачиненими дверима. Незважаючи на численні ініціативи, ці країни не бажають приєднатися до США публічно. Дехто навіть казав нам, що вони закривають очі на вади Ради, поки вона допомагає їм вирішувати питання домашніх тварин. Та це не той моральний компроміс, на який ми готові погодитись. Велика Британія пообіцяла опонувати будь якій резолюції, спрямовану проти Ізраїлю за пунктом 7 порядку денного, і ми підтримуємо цю позицію. І ми хотіли би, щоб інші країни робили так само. 

 

Врешті-решт, заява наших союзників стосовно того, аби США залишилися у складі Ради стала насправді найнепереборнішим аргументом для нашого виходу з неї. Вони заявили, що участь США в Раді була останньою крихтою довірою, що залишилася до цієї організації. Але образ легітимності для нинішньої Ради ООН з прав людини якраз є тим, що США не збираються їй надавати.

 

Наш вихід з Ради не зупинить тверду прихильність США правам людини. Делегація США пишається американським лідерством у розробці Загальної декларації прав людини 1948 року. Наша країна завжди виступала за свободу, індивідуальну гідність, права людини та верховенство права, і це ніколи не зміниться. США продовжуватимуть очолювати рух за права людини поза межами Ради, і ми намагаємося провести інституційну реформу з однодумцями. 

 

Минулого року, коли США головували на Раді Безпеки ООН, ми ініціювали перше засідання Ради Безпеки, присвячене взаємозв'язку між правами людини та миром та безпекою. У тому ж році, коли венесуельський режим заблокував дискусію Ради з прав людини стосовно масових порушень, які він сам і вчинив, США організували виступ лідерів венесуельських правозахисників за межами палат Ради. Коли кілька країн виступили проти проведення сесії Ради Безпеки щодо боротьби за права людини іранського народу, у США все одно домоглися цього.

 

Я літала до таборів ООН для біженців та внутрішньо переміщених осіб в Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Туреччині та Йорданії, і бачиласяся з жертвами звірств у цих проблемних регіонах.

 

Америка користується своїм голосом і кожен день голосує в ООНЕ аби захистити права людини. Ми й далі будемо дороговказом для багатостраждальних народів Бірми, Китаю, Московії, Сирії, Ірану, Південного Судану, Куби, Венесуели та безлічі інших місць. Ми й далі закликатимемо Раду з прав людини до реформ, які стали б гідними нашої участі. Будь-якій країні, яка хоче працювати з нами для зміни Ради, потрібно лише попросити.

 

Ми віримо в суверенітет усіх держав-членів Ради ООН з прав людини, але жодна країна не повинна використовувати цей суверенітет як щит, коли вона розповсюджує зброю масового знищення, сприяє тероризму чи здійснює масові звірства. США нікому не намагаються нав'язати свою систему. Але ми підтримуємо універсальні цінності свободи та прав людини. І ми будемо говорити про ці цінності за кожної нагоди.

 

Ось чому ми вийшли з Ради ООН з прав людини, організації, яка є недостойною своєї назви. Але навіть коли ми виходимо з неї, наша відданість правам людини залишатиметься постійною, як завжди, і наш голос ставатиме лише щоразу гучнішим.

 

Ніккі Гейлі є чинним послом США до ООН.

 

На фото: День відкриття 38-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві, Швейцарія, 18 червня. MAGALI GIRARDIN / EPA-EFE / REX / SHUTTERSTOCK

 

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles