Олег Пономар, Facebook, 06.09.2017
Миротворці на Донбасі? Зараз багато спекуляцій, що це ініціатива Путіна. Насправді — це ініціатива України та Заходу дворічної давнини.
Як я перед тим писав, за теперішньої програшної ситуації Путін може лише виставити цю ідею своєю аби показати своєму електоратові як він дотиснув Захід (хоча це зовсім не корелює з останньою історією, коли московських дипломатів викинули як псів з приміщення у Сан-Франциско; але дівоча пам'ять за білою стіною — це нормально). В Україні цю версію поширюватиме кремлівська колона та наші корисні ідіоти (ввімкніть телеканали — їх там вже отара).
Якщо схему з миротворцями проводитимуть через Раду Безпеки ООН, то США ніколи не проголосують за московський варіант, бо США в становищі того, хто диктує умови. Але США можуть підіграти Московії в обмін на повернення Донбасу і подати таку резолюцію як спільну. Побачимо як хто проголосує.
Усім все ж цікаво, як переконатись, що миротворці "наші" (нам на користь)? Я писав у статті "Початок Шляху" три роки тому, що "миротворці" — це технологія Заходу, для розв'язку конфліктів на свою користь. Дивимось з кінця, від результату.
Миротворці відіграли свою роль у ліквідації сербської орко-республіки на території Хорватії. Хорватія сьогодні — член НАТО та ЕС. Значить миротворці були нашими.
Так і в нас. Якщо миротворці сприяють поверненню української землі та кордону під контроль України, то вони — наші.
Локальні індикатори — виведення важкої московської зброї, доступ миротворців до кордону, брак московитів у складі місії ООН — миротворці наші.
Вибори. Всі конфлікти завжди рано чи пізно завершуються виборами. Якщо вибори пройдуть за українськими законами, з повним доступом українських партій та ЗМІ (на що раніше Кремль категорично не погоджувався), і миротворці допомагають нам у цьому — значить вони наші.
Глобальні індикатори — Україна продовжує рух до НАТО та ЕС — миротворці наші.
Що я мав на увазі в статті "Початок Шляху", коли казав, що інколи ми можемо грати не за правилами та арбітри будуть на нашому боці? Терористів та бандитів важко перемогти у білих рукавицях та джентльменськими методами. Коли сербські бандити стріляли в Хорватії, то їм протистояли західні миротворці. Та коли хорвати почали свою знамениту операцію «Oluja», зачищаючи свою землю від сербської орко-республіки, то миротворці (арбітри) тимчасово просто закрили на це очі. Так, це цинічно. Та головне — результат.
Санкції. Згода Москви на миротворців не скасовує санкції проти Московії. США запровадили свої санкції надовго, у вигляді Закону, а Евросоюз їх регулярно продовжує щопівроку (от сьогодні наприклад теж). Для початку розмов про долю санкцій Московія повинна повністю виконати Мінські угоди — піти з України.
Німеччина. Не звертайте увагу на те, що базікає голова їхнього МЗС. Раніше Штайнмаєр казав те саме (і в декого в Україні була істерія, а на Московії — свято). Багато років він це казав і не раз — та санкціїх ніхто не скасував і навіть не думав. Все вирішує Меркель. А Меркель — це скеля. І навіть шульцами її не візьмеш.
Просто поки США махають батогом, то хтось повинен тримати перед віслюком морквину, га?
І наприкінці. Завжди пам'ятайте, кому ті десять пакетів санкцій як зашморг на шиї і хто благає їх зняти. Пам'ятайте, що міністерство фінансів США вже поклало око на такий ласий шматильярд баксів московитів і в благочинність бавитись точно не буде. Тому пам'ятайте, хто насправді диктує умови, а хто лише робить вигляд, що диктує (Кісєльов і Соловйов не дарма їдять свій хліб).
Загальний тренд очевидний.