logo

Monday, 27 August 2018 12:49

БОЇТЕСЯ, ЩО РОБОТИ ВКРАДУТЬ НАШУ РОБОТУ? ЦЕ БЕЗГЛУЗДО

Simon Jenkins, The Guardian, 20.08.2018

  

Цифрова епоха не лише звільнить нам час для розваг, але й дасть можливість зайнятися тими справами, якими можуть займатися лише люди.

 

"Отже, нам усім кінець. Роботи вкрадуть нашу роботу. Алгоритми захоплять наших дітей. Штучний інтелект пошкодить нашу волю. Ми станемо рабами машин." 

 

Енді Голдейн (Andy Haldane), економіст Банку Англії застерігає, що «велика частина» теперішніх робочих місць зникне через штучний інтелект. Для людини, яка живе та дихає статистикою, «велика частина» є таким собі показником. У списку таких скарг можна тоді згадати й винайдення комп'ютерів, зернових комбайнів, прядильних машин і, напевно, ще й сокир часів залізного віку. Та ніхто сьогодні не розуміє, що штучний інтелект може бути і хорошою новиною для нас. 

 

Ми бачимо в новинах, що багатьом дуже не вистачає персоналу. Зараз існує 90,000 вакансій у сфері соціальних послуг та 24,000 у сфері догляду [йдеться про Велику Британію — прим. RL]. Хронічний дефіцит робочої сили у британських соціальних службах зріс з 7% (шість років тому) до 11% (зараз). Освіта також страждає. Роботодавці у сфері охорони здоров'я, будівництва, землеробства, туризму та готельному бізнесі кричать про те, що Brexit передвіщає справжнє лихо у сфері зайнятості, бо варіант з мігрантами з Евросоюзу вже не буде актуальним. 

 

Сама ідея, що алгоритми, роботи та 3D-принтери зроблять ці швидкозростальні індустрії непотрібними, є безглуздою. Зрозуміло, що нові технології механізують велику кількість функцій. Так склалось в історії, що іновація вимагає від ринку праці переорієнтуватися, а від людей (або ж від наступних поколінь) — перекваліфікуватись. Реальність в історії економіки є такою, що технології та торгівля спричиняють короткочасні руйнування. Подібна історія трапилася з холодильним транспортом у 1880-х та зі зерновими комбайнами в період між світовими війнами. Все ж ми вижили, а згодом і процвітали, бо з'явилися нові потреби та нові професії. А похмурі історії Голдейна лише служать політиці протекціонізму та шовінізму, яка набирає загрозливих маштабів. 

 

Останнє кліше («четверта індустріальна революція») нібито описує нову алгоритмічну епоху. Якщо ця четверта революція і відбудеться, то вона буде повністю протилежною, вона стане розворотом до економії людського досвіду. Епоха цифри лише задовольнить наше метушливе життя, давши нам достатньо часу для тих видів діяльності, на які стрімко зростає попит. Йдеться про все — від здоров'я, красу, туризм, їжу, мистецтва та розваг і до психотерапії, соціальних послуг, догляду за дітьми і старшими людьми. Ця індустрія послуг особливо вимагає прямих людських відносин. Цю роботу не можуть виконувати роботи чи механізми. Ця робота є трудомісткою та коштовною — і в приватному і в громадському секторі, і ця індустрія теж стрімко розвивається. А розваги і туризм є другими за важливістю відразу після фінансових послуг. 

 

Економістам, одержимим статистикою виробництва, краще радіти штучному інтелектові, та сприймати його, як шлях до звільнення працівників для нових послуг. Зараз їм слід обговорювати те, як ми платитимемо за це, особливо тим, хто сконцентрований у громадському секторі. І їм треба припинити маніпулювати крикливими заголовками новин, які підбурюють тих, хто зараз страждає через політику Трампа та Брекзиту, до шовіністичного протекціонізму ринку праці.
  
Переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles