logo

Sunday, 04 February 2018 19:50

АРХІТЕКТОРИ УКРАЇНСЬКОЇ «ЗРАДИ» — І ЩО З НИМИ РОБИТИ ?

Енді Грін, Radio Lemberg, 04.02.2018 

 

Гібридна московитська агресія проти України втілюється за багатьма напрямками, а одним із головних є домінування у українському інформаційному просторі. Протягом останніх років кремлівські спецслужби, використовуючи різноманітні методи, поступово захопили майже повний контроль над нашою медіасферою. 

 

Вкрай агресивна, прихована і неприхована, кремлівська пропаганда має на меті повний підрив української державності і є зосередженою на декількох пріоритетних напрямках: 

 

- спотворення іміджу вищого керівництва держави, насадження думки, що саме воно є винним у подіях на сході України та на півострові Крим; 

- абсолютне замовчування ролі президента Московії в організації агресії проти України, максимальна концентрація будь-якого негативу на особистості президента України; 

- активне насадження та розповсюдження вигаданої думки, що Україна є «державою-лузером»; 

- перебріхування будь-яких реформаторських і позитивних змін в української економіці, суспільних відносинах, виставлення їх «невдалими експериментами».  

 

Ми спостерігаємо чіткі аналогії між архітектурою внутрішньої московитської пропаганди та медійною картиною в Україні: на Московії співають дифірамби Путіну та його «величності», а в Україні, навпаки, у всіх бідах винен Порошенко (у тому числі і в московитсько-українській війні), а сама Україна, за чисельними твердженнями маргінальних осіб, взагалі «не відбулася, як держава». Віртуальному «успіхові» протиставляється віртуальна «зрада», і такий штучно створений фон надає московитам безліч підстав поливати Україну жовтою субстанцією руками її ж власних так званих «журналістів».  

Механізм створення і поширення перекрученої інформації є багатошаровим, здатним дублювати свої складові частини на певних етапах, та забезпечити проникнення до майже всіх прошарків суспільства. Маючи гарний досвід зомбування і програмування власного «лохторату», кремлівські спецслужби вклали у створення подібної конструкції в Україні десятки, ба й сотні мільйонів доларів. 

 

ЯК ПРАЦЮЄ КРЕМЛІВСЬКА ПРОПАГАНДА 

 

На першому рівні перебувають телеканали, масові ніби-то «українські» інтернет-видання та радіостанції. Їхні псевдоексперти та псевдожурналісти беруть безпосередню участь у виробленні та донесенні до аудиторії фейкових, відверто українофобських матеріалів. Це всім відомі такі телеканали як «Інтер», «Україна», «NewsOne», «Zik», тощо; такі радіостанції як «Радіо Крим», «Радіо Свобода», «Радіо Ера», «Голос Столиці», тощо; так звані «масові» інтернет-видання «Українська правда», «Економічна правда», «Страна UA», «Корреспондент», тощо. Перелік не є вичерпним, будь-який читач здатний додати до нього багато подібних «ЗМІ». 

 

Другий рівень займає зграя «народних» депутатів Верховної Ради України, відомих як «€врооптимісти», і таких, що «самі собі в поміч». З урахуванням депутатської недоторканості, їхня місія є особливою: створення легальних, максимальних перепон для будь-якої реформаторської діяльності уряду під прикриттям зойків про власне ніби-то «реформаторство», «зливання» до так званих «ЗМІ» першого рівня розроблених російськими кураторами фейків під виглядом нібито «інсайдерської» інформації, інформаційний шантаж керівництва держави, організація медіа-кампаній у західних ЗМІ про ніби-то неспроможність і корумпованість українських інституцій та ще багато інших, ворожих Україні дій. 

 

На третьому рівні – спеціально створенні «видання» у соціальних мережах, які майже миттєво повторюють всі фейки, поширені першими двома рівнями, щедро додаючи до них відверту брехню та псевдоаналітичні оцінки. Майже всі такі «видання» поширюють інформацію через спеціально створені власні бот-мережі та «корисних ідіотів» з числа читачів. 

 

Четвертий рівень – відверто антиукраїнські друковані видання типу «КyivPost», «Вести», тощо, які безкоштовно роздаються в місцях масового скупчення людей в містах та аеропортах. Коментарі тут зайві, але відсутність реакції силових структур дивує дуже сильно.

 

Представники перших трьох рівнів на запитання, навіщо вони брешуть, одразу прикриваються пишномовними фразами типу «я маю право на свою суб’єктивну думку», «я працюю за стандартами ВВС», «це демократія», тощо. Але ці «писаки» забувають, що завданням справжньої журналістики є забезпечення читачів об’єктивною інформацією, на підставі якої користувачі мають самостійно формувати власну думку про суспільні й економічні процеси. 

Запевняю вас — якщо такий «журналіст» висловлює «суб’єктивне бачення», то можете бути впевненим, що хтось його добре оплатив... 

 

ЗА ЧИЇ ГРОШІ ВЕСЬ ЦЕЙ «БЕНКЕТ»?

 

Антиукраїнську теле- та радіо-діяльність, як правило, оплачують наші доморощені олігархи, яким реформована европейська Україна як кістка в горлі. Крім того, всі вони досі підтримують тісні контакти з московськими «партнерами», які задовго до московитської агресії поголовно співпрацювали з кремлівськими спецслужбами. Ворон воронові ока не виклює… 

 

Згадані мною «депутати» Верховної Ради (називати їх «народними» язик не повертається) фінансуються кремлівськими спецслужбами через спеціально створені для цього механізми. Гадаю, що після «засвітки» любителя купувати квартири в Києві через московитський «Сбербанк России», кошти передаються/нараховуються вже хитріше — через західні фінансові інструменти. 

 

Деякі інтернет-видання (серед яких і «ВВС Україна» та «DW українською») часто прикриваються тим, що їх фінансують «західні фонди». Але ж головне питання — чи є серед їхніх засновників та редколегій московити і чи не відбувається їхнє наповнення за рахунок підконтрольних ним структур, завжди залишається без відповіді. Є певні ознаки того, що так воно і є – московити щедро фінансують нашу та західну медіа-тусовки! Ця тема є невичерпним клондайком для спецслужб та журналістів-розслідувачів. Та, на жаль, така категорія людей у нас є майже відсутньою. 

 

Що маємо в результаті? Маємо, без перебільшення, стоголову гідру, яка методично і безжально ламає свідомість і підсвідомість наших громадян, вбиває в їхні голови постулати ненависті і розбрату, і що найбільш небезпечно – вимикає механізми аналітичного мислення. Ця ферма медіатварин працює за вказівками та за гроші ворога України – Московії, і будь-які заклики до неї — схаменутися та припинити заробляти криваві московські гроші є абсолютно марними. 

 

ЩО ЗІ ВСІМ ЦИМ РОБИТИ?

 

То що ж робити, адже «Мінстець», який був створено для захисту українського інформпростору, за три роки повністю доказав свою імпотентність, а спроба ухвалити будь-яке відповідне законодавство теперішнім складом Верховної Ради заздалегідь є приреченою на провал? 

 

Боротися з кремлівською інформагресією не просто, але можна. Причому виключно легальним шляхом, навіть на базі нашого абсолютно недосконалого законодавства.

 

Необхідною умовою є усвідомлення вищим керівництвом держави, що московитська інформаційна агресія є відкритою війною, тому вона потребує абсолютно логічного мінімального кроку у відповідь – концентрації розпорядчих функцій в руках однієї людини, які є в Головнокомандувача Збройними Силами.

Панові президентові України доцільно розглянути питання щодо створення нової інституції, на кшталт «Уповноважений президента України з питань захисту інформаційного простору» або чогось подібного. Цілі – м'яким шляхом змусити медіа-тусовку виконувати роботу журналістів, а не профінансованих московитами повій, зробити публікації фейків економічно збитковими. 

 

Створення такої посади за ініціативою саме президента дозволить уникнути тривалого та марного обговорення питання у Верховній Раді. Належність до системи державного управління має забезпечити легітимність та спроможність представляти і захищати його інтереси. 

 

До функціональних обов’язків уповноваженого треба внести: 

 

- координація діяльності державних органів у плані популяризації інформації стосовно підсумків роботи і досягнутих результатів;
- організація моніторингу українських теле- та радіостанцій, так званих «масових» інтернет-видань, націлених на Україну видань у соціальних мережах;
- організація аналізу контенту цих ЗМІ для виявлення його невідповідності реальній ситуації, а також розміщення відверто фейкової інформації (у тому числі в закордонних виданнях);
- організація взаємодії з громадськістю у плані надання нею інформації стосовно таких фактів;
- формування публічних письмових прохань (на перший раз) до ЗМІ, які розміщують такі матеріали, зняти їх з публічного доступу і принести вибачення аудиторії;
- формування та подання від імені держави цивільних/адміністративних судових позовів до ЗМІ, які не погоджуються з ввічливими проханнями видалити контент;
- формування звернень до управлінських структур соціальних мереж щодо блокування акаунтів конкретних видань (користувачів акаунтів), які беруть участь у виготовленні або поширенні антиукраїнської пропаганди. 

 

Звісно, діяльність Уповноваженого вимагатиме певного апарату досвідчених співробітників та професійних юристів. Тут можна задіяти «секретну збро» — до співпраці мають широко залучатися блогери з соцмереж, здатні забезпечити маштабний широкосмуговий моніторинг інформації. 

 

Доцільно поставити цей процес на комерційні рейки, тобто виплачувати блогерам фінансову винагороду (символічну) за виявлення фейків та бот-мереж. Таке собі безкровне сафарі на любителів збрехати…

 

Напрацювати алгоритми діяльності не є проблемою, набагато складніше ухвалити таке політичне рішення.

 

І до речі – посада Уповноваженого є тимчасовою, до моменту введення в дію повноцінного законодавства щодо захисту інформпростору.

 

Може, хтось звинувать мене, що я пропоную ввести цензуру? Ні, панове, чесним засобам масової інформації та користувачам соцмереж, які не тиражують ворожі байки, боятися нічого. А от зойки з табору відкритих і прихованих московитських утриманців спочатку будуть приголомшливими. І зрозуміло, чому. 

 

Та це війна, яку почала точно не Україна. Брехливі інформаційні конструкції, які збудовано кремлівськими окупантами в Україні, має бути знищено!

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles