Доктор Немо, Radio Lemberg, 24.03.2017
Древньогрецький філософ Арістотель (384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) був одним з найвеличніших мислителів античного світу. Засновник класичної логіки, учень Платона, а пізніше й викладач Академії Платона в Афінах, вихователь Олександра Великого, засновник власної філософської школи – Лікей, він був першим, хто створив унікальну систему, що інкопорувала в себе соціологію, логіку, етику, фізику та інші галузі науки та соціуму. Його праці (особливо «Метафізика», «Політика», «Риторика» і «Поетика») визначили развиток філософії, культури та суспільно-політичної думки Європи на століття вперед.
- Одні накопичують,ніби житимуть вічно, інші тратять, ніби от-от помруть.
|
- Щедра людина — це та, хто дає відповідній людині відповідну річ в відповідний час.
|
- Розум полягає не лише в знаннях, але й у вмінні застосувати ці знання на ділі.
|
- Не було ще жодного великого розуму без домішку безумства.
|
- Коріння освіти гіркі, але плоди солодкі.
|
- Егоїзм полягає не в любові до самого себе, а в більшій, ніж потрібно, ступені цієї любові.
|
- Риторика — це здатність знаходити можливі способи переконання відносно кожного даного предмету
|
- Ясність — головна ознака мови гідності.
|
|
|
- Друг — це одна душа, що живе в двох тілах.
|
|
|
- Владарює над пристрастями не той, хто зовсім утримується від них, але той, хто користується ними так, як управляють кораблем чи конем, тобто направляє їх туди, куди потрібно і корисно.
|
- Благо — одне з наріжних понять філософії моралі, визначає те, що є кращим і гідним вибору. Благо завжди і всюди залежить від дотримання двох умов: правильного встановлення кінцевих цілей і знаходження відповідних засобів для цього.
|
Арістотель, 25 фактів