logo

Thursday, 28 March 2019 21:31

16 ПИТАНЬ, НА ЯКІ НЕ ВІДПОВІВ БАРР У СВОЄМУ ЛИСТІ ПРО ЗВІТ МЮЛЛЕРА

Andrew Martin , David Voreacos , David Kocieniewski, Bloomberg, 26.03.2019

 

Чотиристорінковий лист генерального прокурора Вільяма Барра до Конґресу чітко показав, що 22-місячне розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Московії у вибори було дуже ретельним: 500 обшуків, понад 2800 повісток до суду, допит 500 свідків. Протягом 48 годин Барр виніс свій вердикт звіту, залишивши багато запитань без чітких відповідей. 

 

Працівник міністерства юстиції США каже, що більшість цих «прогалин» можна заповнити, коли за кілька тижнів, не місяців, Барр опублікує детальніший огляд розслідування Мюллера. Демократи ж вимагають побачити повний звіт Мюллера. Тим часом, ми маємо кілька важливих питань:

 

1. Чому Мюллер не зробив висновку стосовно того, чи намагався Трамп перешкоджати правосуддю? 

 

Ймовірно це найзагадковіший аспект листа Барра. За словами генерального прокурора, Мюллер не дійшов висновку стосовно того, чи перешкоджав президент Дональд Трамп правосуддю. «Хоча в цьому звіті немає висновку про те, що президент вчинив злочин, проте звіт і не виправдовує його», - процитував у своєму листі Мюллера Барр, додавши, що спеціальний прокурор залишив рішення за Барром, який визнав Трампа невинним. Спеціального прокурора призначили для того, аби провести незалежне розслідування без конфлікту інтересів. Тож рішення залишити це трампівському призначенцю, і спричинити критику перешкоджання правосуддю, точно мало викликати запитання з боку Конґресу. 

 

2. Чому Мюллер дозволив Трампу надіслати письмові відповіді, а не допитав його безпосередньо?

 

Команда Мюллера довгий час намагалася допитати президента. Але у листопаді правники Трампа надіслали письмові відповіді на запитання Мюллера, що стосувалися Московії та періоду перед його перемогою на виборах. Трамп відмовився відповідати на питання, які стосувалися безпосередньо його президентства чи перешкоджанню правосуддю. Мюллер міг би викликати Трампа до суду, що змусило б того обирати між потенційним правовим ризиком бути допитаним під присягою та політичним ризиком відмовитися і використати п’яту поправку Конституції США або ж інші привілеї. Мюллер пішов на таку політичну поступку для того, щоб захистити своє розслідування від гніву Трампа? Демократи точно захочуть знати відповідь. 

 

3. Як взагалі можна зробити висновок стосовно перешкоджання правосуддю, не допитавши президента?

 

У своєму листі Барр сказав, що для звинувачення особи у перешкоджанню правосуддю, прокурори мають почути відповіді на три правові питання. Чи Трамп мав злочинний намір? Чи в його поведінці були натяки на перешкоджання правосуддю? І чи це вплинуло на чинне чи передбачене провадження? Барр сказав, що Мюллер не зумів знайти юридичне підґрунтя на жодне з цих питань. Але демократи точно забажають знати, як вони дійшли до такого висновку, не допитавши Трампа.

 

4. В листі генпрокурор припускає кілька випадків, коли ймовірні дії з перешкоджання правосуддю могли здійснюватися за спиною громадськості. Чи є будь-які докази цих дій?

 

Точно не в листі Барра. Однак, декілька елементів цієї справи проти Трампа є добре відомими. Можна згадати заяву колишнього очільника ФБР Джеймса Комі про те, що Трамп попросив його «кинути це», а конкретніше справу проти колишнього радника з питань нацбезпеки Майкла Флінна, що закінчилося звільненням Комі у травні 2017 року. Крім того, варто згадати і пояснювальну записку сина Трампа про зустріч з московитами у Trump Tower у червні 2016 року, яку підробив сам Трамп і дав New York Times. В листі ж Барр сказав, що «більшість» заяв про перешкоджання правосуддю вже є об’єктами громадської звітності. Звіт Мюллера може заповнити пробіли.

 

5. Кого допитала команда Мюллера?

 

За даними Washington Post у лютому 2018 року правник Трампа, Джон Доуд, написав, що 20 працівників Білого Дому надали інформацію команді Мюллера, а 17 співробітників передвиборчого штабу говорили безпосередньо зі спец прокурором та слідчими з Конґресу. За словами Барра, це лише мала частина того матеріалу, який зуміла отримати команда Мюллера, допитавши 500 свідків у своєму офісі. Багато імен свідків ймовірно залишаться нерозкритими.

 

6. Наскільки маштабним є звіт Мюллера?

 

Він може бути не таким і вичерпним, принаймні, якщо судити з пояснення Барра. Навіть його об’єм є невідомим. Генпрокурор каже, що звіт поділено на дві частини. Перша – це результати розслідування московського втручання у вибори 2016 року. Друга — стосується дій Трампа, «позв’язаних з московським втручанням у вибори», які могли спричинити перешкоджанню правосуддю. 

 

Частина про втручання Кремля, за висновками Барра, містить дві спроби того самого втручання, про які Мюллер уже розповів громадськості. Йдеться про заявлені операції з дезінформації московської фабрики тролів, а також про проведені московським урядом гакерські операції з викрадення й поширення емейлів демократів для впливу на вибори. Мюллера цікавило, чи хтось з американців, зокрема з команди Трампа, брав у цьому участь. Досі незрозуміло, чи Мюллер фокусувався винятково на тому, чи брали американці участь у цих двох операціях, чи його звіт стосується розслідування, які виходять за межі цих справ.

 

7. Які висновки Мюллер зробив з очевидних розмов команди Трампа стосовно України та пом'якшення санкцій проти Московії — в той час, коли Трамп обговорював будівництво Trump Tower у Москві?

 

Через те, що «принципові висновки» щодо звіту Мюллера, як каже Барр, зосереджуються на двох кібер-атаках Кремля, залишається відкритим питання, чи існують якісь додаткові висновки, і наскільки широкимивони можуть бути. У листі Барра ніде не зазначено, що у звіті Мюллера йдеться про московсько-американські справи, які не стосувалися вищезгаданих двох операцій. Крім того, не було зазначено, що доповідь Мюллера мала б охоплювати, скажімо, обговорення політики США після виборів.

 

8. Які незгадані частини розслідування Мюллер відокремив?

 

Барр зазначає, що спецпрокурор передав низку справ іншим установам. Деякі з них є відомими, наприклад справа фінансування кампанії Трампа, якою зайнялися федеральні прокурори у Мангеттені, і яка закінчилася винесенням вироку колишньому адвокату Трампа — Майклу Коену. А чи є інші?

 

9. Яким був критерій доведення Мюллера?

 

Для винесення вироку у кримінальній справі потрібен неспростовний доказ. Барр каже, що він та його заступник Род Розенстейн визнали, що Трамп не перешкоджав правосуддю, виходячи з цієї вимоги. Але законодавці можуть і не зважати на такі докази, проводячи свої розслідування, і можуть мати свою точку зору на те, що Барр назвав іншим головним одкровенням Мюллера – що спецпрокурор «не виявив, що кампанія Трампа та будь-хто пов’язаний з нею змовилися чи координували свої дії з Московією з метою впливу на президентські вибори 2016 року».

 

10. Які докази зібрав Мюллер стосовно зусиль команди Трампа встановити таємний канал зв'язку з Московією?

 

За даними медіа, Джаред Кушнер, який є зятем президента та його радником, разом із тодішнім радником з питань нацбезпеки — Майклом Флінном, обговорювали налагодження неофіційного каналу комунікацій з впливовими московитами під час кампанії та передачі влади Трампові. Як повідомлялося, у перший місяць роботи нового президента, його неофіційний радник Ерік Прінс зустрічався з представниками московського інвестиційного фонду (Russian Direct Investment Fund) на Сейшелах. Що дізналася команда Мюллера про мету цих зустрічей і про ймовірні спроби адміністрації обійти традиційні дипломатичні канали? Скільки з цих епізодів підпадають під юрисдикцію Мюллера?

 

11. Що там зі сумнозвісною зустріччю в Trump Tower?

 

Дональд Трамп молодший, Пол Манафорт та Джаред Кушнер та інші, зустрілися 9 червня 2016 з московським правником, який, як вони сподівалися, мав злити їм «бруд» на Гілларі Клінтон. Чи дізнався Мюллер про цю зустріч щось більше за те, про що вже відомо громадськості?

 

12. Що Мюллер сказав про зустріч Манафорта з московитом, якого пов'язують з кремлівською розвідкою?

 

2 серпня 2016 року Манафорт зустрівся зі своїм давнім приятелем — Константіном Кілімніком, якого пов'язують з московською розвідкою, у дорогому сигарному барі в Мангеттені. Це відомо з документів у справі Манафорта, також вони вказують на те, що Манафорт передав Кілімніку дані соцопитувань стосовно виборчої кампанії Трампа. Проте, ключові деталі цих подій залишаються закритими за сімома замками у судових документах. Прокурор команди Мюллера сказав, що ця зустріч стала «центральною частиною» розслідування спецпрокурора. А яким саме чином так сталось – це таємниця, яку може розкрити лише повний звіт.

 

13. Що Мюллер вирішив щодо зв’язків давнього союзника Трампа — Роджера Стоуна з Wikileaks?

 

Починаючи з червня 2016 року, Wikileaks почали публікувати емейли демократів, які, за словами Мюллера, вкрали московські гакери. Прокурори стверджують, що Стоун сказав учасникам штабу Трампа, що Wikileaks публікують документи, які могли б зашкодити Клінтон. Члени команди Трампа ймовірно тиснули на Стоуна, аби він дізнався, коли ресурс зможе виплеснути ще більше бруду на Клінтон. Таком Стоун користувався Twitter для контакту з Guccifer 2.0, який, за словами Мюллера, насправді був офіцером московської розвідки, що й вкрав емейли.

 

Припускалося, що Стоун міг бути посередником для Wikileaks, проте жодного прямого зв’язку не встановлено (Стоуна звільнили від звинувачень у брехні слідчим Конґресу щодо справи та тиску на свідків).

 

14. Що сталося з початковими звинуваченнями проти Джерома Корсі, політичного критикана, якого підозрюють у посередництві між Стоуном та Wikileaks?

 

Повідомлялося, що команда Мюллера запропонувала Корсі угоду, згідно з якою він визнає, що брехав, коли говорив за свої зв’язки з Wikileaks. Він відмовився, «злив» копії угоди ЗМІ, а потім в різних інтерв’ю висміяв розслідування Мюллера. Через те, що Корсі ні в чому не звинуватили, деталі про розслідування його справ з Wikileaks можуть залишитися таємницею.

 

15. Чи ми коли-небудь дізнаємося правду про спроби Московії вплинути на вибори 2016 року?

 

Важко зрозуміти, чи Мюллер звертався до цього питання. Проблемою є й те, що важко визначити вплив різноманітних операцій у соціальних медіа та того самого витоку гакнутих емейлів демократів, хоч і зрозуміло, що вони точно зашкодили кампанії Клінтон.

 

16. Чи Мюллер запропонував шляхи запобігання подібному іноземному втручанню на майбутніх виборах США?

 

Ще минулого року у звинувачувальних актах Мюллер розповів усе про дві спроби Кремля зашкодити виборам 2016 року у Штатах. Це дало його команді доступ до багатьох свідчень присяжних та іншої конфіденційної інформації, яка може запропонувати кроки для запобігання атак на виборчу систему у майбутньому.

 

переклад українською — Петро Козак

Схоже в даній категорії: « PREVIOUS Статті NEXT »

100 LATEST ARTICLES

AUTHORS & RESOURCES

Archive of articles