Oleksandr Palii, A History of Ukraine, 21.02.2018




Ivan Mazepa (a hetman of Ukraine in 1687–1709), was born in 1639 in Mazepyntsi (Kyiv region). He studied in the Kyiv Mohyla College, studied artillery and engineering, and spoke seven languages. He was a general chancellor (1669-1673, a head of the diplomatic department) in the government of hetman Petro Doroshenko and a general osaul (1682-1686, a head of the military headquarters) under hetman Ivan Samoilovych. More big churches were built and restored in Ukraine under Mazepa in 20 years of his ruling than in all the centuries under the rule of Muscovy. These majestic buildings have common features which art critics call the Mazepa baroque. 


the mazepa Ivan Mazepa

Ivan Mazepa, a hetman of Ukraine in 1687-1709 


With Mazepa’s support, the Zaporozhian Cossacks successfully stormed Turkish fortresses on the Dnipro in 1691. In 1695–1696, the Cossack fleet attacked Akcekum (Ochakiv), seizing dozens of Turkish galleys, while Mazepa’s regiments seized Islam-Kermen (now Kakhovka in Kherson Oblast). Taking advantage of Semen Palii’s rebellion, hetman Mazepa took over Right-Bank Ukraine and restored the unity of the Ukrainian lands in the Dnipro region.


However, Peter I (the Muscovy's tsar in 1682-1725) returned all the fortresses along the Dnipro river to the Turks. Peter I was remarkably energetic and cruel at the same time. He himself tortured his son to death, participated in sadistic tortures and executions and introduced blasphemous rituals.


Just having inked a truce with Turkey (Ottoman empire) on 29 August 1700, on the very next day the Muscovite tsardom, together with the Polish-Lithuanian Commonwealth and Denmark, started the Northern War (1700–1721) against Sweden. Ukraine, occupied by Muscovy, was forced to fight for foreign interests. In the unusually wet climate in the north, the Ukrainian troops that worked at construction sites suffered from epidemics. Meanwhile, Mazepa learned that the tsar and his magnates had decided to abolish the Cossacks, appoint their vice-gerent to rule over Ukraine, and move Ukrainians out and settle Ukraine with Muscovites. “Brothers, we are standing on the edge of two cliffs that are ready to devour us,” Mazepa said speaking to Cossack officers. Eventually, the hetman opted for a Ukraine-Sweden union. The Swedes did not have a common border with Ukraine but had common enemies. 


the mazepa Charles XII

Charles XII, a king of Sweden in 1697-1718 


The Swedish army quickly grew accustomed to a victor’s role. Thou, on 9 October 1708 in the battle near Lisove (now in Belarus near Mohyliv), the Muscovite army started to flee, but the tsar ordered the Cossacks to kill everyone who was retreating regardless of rank. It was the first battle won by the Muscovites against the Swedes. 


Later in October 1708 Swedish troops entered the territory of Ukraine. On 8 November 1708 hetman Mazepa joined them with several thousand men. But his plans were thwarted by the absence of a majority of Cossack regiments in Ukraine, which were fighting far away in the north. Moreover, the population lost trust in the hetman, as it did not receive support from him when complaints were made about extortions by Muscovite voivodes. Mazepa evidently too long kept his plans to liberate Ukraine in deep secret. 


After unsuccessfully storming Baturyn, a capital of the Hetman State, the Muscovite troops used a help of a traitor to enter the city, which they then razed. On 13 November 1708 they burst into the city through a secret passage at night and killed its entire civil population. According to Istoriia Rusоv (The History of the Rus’ People), the main Ukrainian chronicle of the 18th century, “they killed all the townspeople with no mercy for the sex, age, or infants... The usual punishment was to quarter and impale a person alive and then they invented new forms of executions that frightened the imagination.” The Seim River was red with the blood of tortured townspeople; rafts with crosses from which the swaying bodies of the executed hung floated down the river. At the site of the Baturyn fortress there is now a mound with a monument in the form of a cross with a crucifixion. Attached to the cross is an icon which was found during excavations in Baturyn on the skeleton of a woman who was holding a little baby.


the mazepa icon Baturyn

Commemorative cross with an icon at the site of atrocities committed by the Muscovites in Baturyn on 13 November 1708


Similar atrocities took place in many other Ukrainian cities — Romny, Lebedyn, etc. Seeing them, the Zaporozhian Sich fully switched to the Swedish side — the entire Zaporozhian Host led by kish otaman Kost Hordiienko. In April 1709 the Muscovites massacred the entire population of the Zaporozhian town Perevolochna. The same fate befell other Zaporozhian settlements... 


In May 1709, the Muscovites besieged the Zaporozhian Sich. A thousand elderly Cossacks under the command of acting otaman Yakym Bohush defended the Sich for nearly a week. Part of the Cossacks were able to escape into the flooded fields near the Dnipro, but over 200 wounded Cossacks were captured and subjected to fierce tortures: they were skinned alive, quartered and impaled. Their bodies were sent down the Dnipro on rafts to frighten other Cossacks. Muscovy's tsar Peter I issued an ukase to have every Zaporozhian Cossack executed. A bit later, the Sich was restored, but in another place — downstream the Dnipro, near the old town of Oleshky in territory controlled by Turkey. 


Some 17,000 Swedes and 42,000 Muscovites clashed in the Battle of Poltava on 8 July 1709. The Swedish king Charles XII counted on the Ukrainian artillery but nearly all of it had been captured in Baturyn — up to 315 cannons, according to various estimates. As a result, the Swedes had six cannons in the battlefield against 102 cannons operated by the Muscovite army. The Swedes launched a desperate attack on the Muscovite positions but lost. 


The Muscovites held hostage the relatives of many of Mazepa’s officers. Almost all priests anathematized the hetman from fear of opposing the infamously sadistic tsar. Under the pain of death they had to declare an anathema on the hetman even in the churches he had built. 


the mazepa cathedral

St. Nicholas Military Cathedral, built at the bidding of Hetman Ivan Mazepa. The Muscovites tried to rename it, and the Soviets blew it up in 1934.


Those Ukrainians who did not follow their hetman never received a reward. According to the History of the Rus’ People, Ukrainians who captured Swedes and brought them to the tsar’s camp were “rewarded” with a shot of vodka and the words “Thanks, khokhlionok!” (a derogatory name for Ukrainians). Ukrainians began to be disparagingly called Mazepyntsi (Mazepists, Mazepa followers). They had limited access to official offices in Ukraine itself and foreigners began to appear among the Cossack officers. 


Only the Mazepa followers in emigration continued to fight for Ukraine. The most prominent of them were Pylyp and Hryhorii Orlyks, the Myrovych family and Andrii Voinarovsky, who was kidnapped by the Muscovites from Hamburg in 1716.


On 16 April 1710, being in Moldova, Pylyp Orlyk (Ukraine's hetman in exile in 1710-1742) wrote (two copies — in Latin and Ukrainian languages) and inked the first Ukrainian Constitution — a compendium of the rights of the Cossacks and people of Ukraine. Conceptually advanced, this document envisaged, among other things, the separation of powers, intolerance to corruption and the protection of veterans, widows and their children.


the mazepa constitution

The Constitution of Pylyp Orlyk, the Latin version, now in a Swedish museum 


On the main picture: Charles XII and Mazepa at the Dnipro River after the Poltava Battle, painting by Gustaf Cederström



Michael MacKay, Radio Lemberg, 21.02.2018 
Russia is an aggressor state. Since Russia invaded Ukraine on 20 February 2014, four years ago, this is the least that can be said. But it has not been said, officially, until now. On 20 February 2018, Ukraine’s President Petro Poroshenko signed a law which recognizes the Russian Federation as an aggressor state.
The law is called “On the peculiarities of the state policy to ensure the state sovereignty of Ukraine in the temporarily occupied territories in Donetsk and Luhansk regions.” It is needed to transition Ukraine from the posture of the “Anti-Terrorist Operation” which was the term used in the very early days of the war in 2014, but which quickly became wildly inaccurate with the Battle of Ilovaisk, the Battle of Luhansk Airport, the Battle of Debaltseve, the Battle of Donetsk Airport, and the thousands of other smaller attacks by Russia against Ukraine. Ukraine now has a framework for conducting the war, defending the homeland, and ultimately to liberate all Russian-occupied Ukrainian territory.
The “Donbas  Law,” for short, declares that Russia temporarily occupies parts of Luhansk and Donetsk regions. Those areas are under Russian administration, but Russia is conferred no rights whatsoever to the land and sea and air because of that. Russian administration of part of Donbas is a fact, but it is illegitimate.
The Russian Federation is the aggressor state. Ukraine is within its rights under international law to defend its own citizens on its own territory from foreign armed aggression. Russian individuals and entities are liable to sanctions for constituting a grave threat to international peace and security. Russian individuals are subject to prosecution in the International Criminal Court in the Hague for the international crimes of genocide, crimes against humanity, and war crimes. Ukraine is within its rights to declare war on the Russian Federation because the Russian Federation is invading Ukraine: a state of war exists because Putin started the war.
The “Donbas Law” has its flaws. The most serious is that it does not mention Crimea. Russia’s invasion of Ukrainian territory in Crimea is not different in any way from Russia’s invasion of Ukrainian territory in Luhansk and Donetsk regions. The notions that Crimea is ‘annexed’ and that Donbas is in the grip of ‘pro-Russian separatists’ are Kremlin propaganda only, and have no basis in reality. The other flaw in the “Donbas Law” is that it does not properly address the humanitarian and civil rights of Ukrainian citizens who are victims of Russia’s aggression: the captive population in Crimea, Luhansk, and Donetsk, and the ‘internally displaced persons’ who were made homeless by Putin’s invaders.
Ukraine should have been given overwhelming support by other Western democracies as soon as Russia invaded four years ago. This didn’t happen. Appeasement of Russia by the United States, the United Kingdom, Germany, and France meant that Ukraine could not declare war and defend itself properly in 2014. Continued appeasement since then has meant Putin’s War has expanded from a land grab in Crimea to a global war. Ukraine is the leading Western democracy because it is the only fighting defender against Russian aggression. Declaring that Russia is an aggressor state is most that Ukraine can do now – by rights it can and should declare war, but the cowardice and moral failure of the US, UK, Germany, and France prevents that.
Russia is at war with the West. In the Russo-Ukrainian War that began four years ago, Russia is the aggressor state. Ukraine recognizes this and it’s high time other Western democracies recognized this. The sooner Russia is defeated and the sooner Crimea and Donbas are liberated from Putin’s invaders the sooner peace will return to war-torn Europe.


Мішель Айкмаєр, Sungunews, 17.02.2018, переклад з німецької 

Більш як 30 керівників держав та біля 100 міністрів дебатували на 54-й Мюнхенській безпековій конференції (MSC2018) про поточну ситуацію у світовій безпеці. І вона виглядає не надто доброю, це добре відомо Вольфґанґові Ішінґерові, постійному директорові MSC. 

Глобальні політичні загрози постійно перебувають у фокусі уваги щорічної MSC. Через чисельні кризи, шеф MSC наголосив, що такі ціннощі Заходу як демократія та свобода зараз перебувають у занепаді та під загрозою. 

«Міжнародний порядок, який ми створили після війни, перебуває під загрозою», — зауважив Ішінґер, вказуючи на нестабільність на Заході. Попри прогрес, все сигналізує про тривогу. «Я думаю, що світ підійшов дуже близько, занадто близько до прірви. У нас надто багато конфліктів», — так завершив Ішінґер свою вступну промову і закликав гостей MSC вжити «конкретних заходів». 



Стосовно наявної співпраці між НАТО й ЕС, генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберґ, наголосив, що її метою є зміцнення европейської оборони. Мова йде не про конкуренцію між НАТО й ЕС чи «створення альтернативних командних структур чи альтернативи НАТО», а про захист Европи. Для цього потрібні транс-атлантичне об'днання, а також союзники, які не входять до ЕС — такі як Норвегія, Туреччина, Канада, США, а невдовзі і Велика Британія. 


ЕС та НАТО мають різні інтерфейси. Насамперед, стосунки між НАТО й ЕС — це співпраця щодо зміцнення безпеки в ЕС, яка вже виникла у 2014 році у відповідь на анексію Криму, і стала ще конкретнішою у 2015 році, коли обидва партнери схвалили спільну стратегію і внесли гібридні загрози до свого спільного порядку денного. 


ЕС та НАТО , які продовжують зміцнювати співпрацю з метою покращення кібербезпеки, вже у 2016 розпочали тісну співпрацю у боротьбі проти гібридних загроз. Вже в липні 2016 року на Варшавському саміті, НАТО узгодила, що гібридна атака може зачіпити дію статті 5 Північно-атлантичного договору, і таким чином ініціювати відповідні дії Альянсу, який вважає боротьбу проти гібридної загрози складовою частиною своєї колективної оборони. 


Кризове управління НАТО поза межами своїх кордонів не було активним протягом 25 років, аж до «злочинної анексії Криму» та московитської «дестабілізації східної України», а також через проблеми терористичних загроз, які насуваються. Столтенберг наголосив: «Ми зміцнюємо нашу колективну оборону, але водночас шукаємо кращих стосунків з Московією, бо не хочемо нової холодної війни, нам мне потрібна нова гонка озброєнь». 


Це — дуальний підхід, який НАТО використовує у своїх стосунках з Московією. З одного боку, НАТО опирається на свій відносний захист, а з іншого, НАТО прагне бути відкритою для діалогу, бо мова йде про зниження напруги та покращення стосунків з Московією як сусідом. Попри те, НАТО продовжує сприймати Московію як загрозу безпеці. 


Причиною найбільшого зміцнення колективної оборони НАТО після завершення «холодної війни», окрім анексії Криму, стало й збільшення присутності Московії та її військ в Грузії та Молдові. Також Столтенберґ виступає за нову посилену присутність США в Европі. 


В рамках своєї оборонної політики, НАТО розташувала чотири багатонаціональні бойові групи у східній Европі, зокрема Німеччина перекинула своїх вояків до Литви, разом зі Францією, Нідерландами, Норвегією та Хорватією. Подібні групи створено в Естонії, Латвії та Польщі. 


У цих країнах зростають страх перед можливою воєнною агресією та залякування з боку Московії, приклад Грузії та України там постійно стоїть перед очима. 


Тим не менше, згідно зі звітом про безпеку, розповсюдженим на MSC під лозунгом «На грані — і назад?», в НАТО майже вдвічі менше військ у країнах Балтіїї порівняно з 78,000 вояками Московії біля їхніх кордонів. Ба враховуючи військові винищувачі, НАТО все ж є набагато сильнішою, ніж Московія. 




Ядерна загроза повернулась до порядку денного, тривожно зазначив Столтенберг. Він попередив про ядерну ескалацію, джерелом якої є не лише Північна Корея. 


Він сказав, що крім Північної Кореї, яка тепер може своїми ракетами накрити будь яку країну НАТО, «проблемою є те, що США визначили, що Московія порушує Договір про РМСД (договір про ліквідацію ракет малої та середньої дальності), розробляючи та тестуючи нову середньошвидкісну ракету середньої дальності наземного базування». Угода стосовно ядерних сил середнього радіусу дії (Intermediate Range Nuclear Forces) зі знищення всіх ракет малої та середньої дальності до 5500 км, яка забороняє таку зброю, є головним стовпом европейської системи безпеки, і тепер вона під загрозою. 


«Ми бачимо, що Московія модернізує свій ядерний потенціал, розробляє нові ядерні системи та зміцнює роль ядерної зброї у своїй стратегії». Це спричинює серйозне занепокоєння, сказав Столтенберґ. 


Сама НАТО скоротила свій ядерний потенціал на 90%. Деяку надію Столтенберг має на діалог з Московією та Радою Московія-НАТО, який вперше відновлено після 2016 року. У відповідь на анексію Криму, НАТО припинило її роботу ще у квітні 2014 року.



На фоні гібридної війни Московії, яка буквально затьмарила світ, президент України, Петро Порошенко, закликав спільно протистояти загрозі, і довести, що шантаж та агресія не взмозі знищити Европу. 

Анексія Криму, московські тролі, пропагандисти, фейкові новини, дезінформація та кібератаки на критичну інфраструктуру, і особливо кібератака проти України, продемонстрували відомий «прихований порядок денний Кремля» зі знищення европейської стабільності завдяки його гібридній тактиці. 


Велика Британія та США підтвердили в минулий четвер, що широкомаштабна кібератака 2017 року віруса «Petya / NotPetya», скерована проти України, з самого початку, до попадання у світові мережі, контролювалась московитськими вояками.


Про це заявило МЗС Великої Британії — про кібератаку, яка зачіпила тисячі комп’ютерів та інфроаструктуру у всьому світі, і про те, що спочатку кібератака була сфокусованою на ункраїнській інфраструктурі «фінансового, енергетичного й державного секторів». Москва все це заперечує. 


Міністр оборони Великої Британії, Ґавін Вілльямсон, сказав про «нову еру ведення війни» з «руйнівним та смертельним поєднанням звичайної воєнної потуги зі злочинними кібератаками».


У боротьбі проти зростальної гібридної загрози з боку Московії, президент Порошенко порадив продемонструвати, що Европа — це континет миру,процвітання та стабільності, який визнає права всіх.


Порошенко, для якого є надважливим захист суверенітету України, спитав: «це буде «русскій міръ» з альтернативними ціннощами яи в нас буде вільний світ зі загальнолюдськими ціннощами?»


Він пояснив критикам, що є «величезна різниця між «русскім» та вільним світом», який насамперед видно за рівнем життя. «Русскій міръ», на все, що він нападе, доведе це до прірви. Згідно з московитськоюдоктриною, вся Европа має виглядати як окупація Кеніґсберґа (Калінінграда) чи Донецька, сказав Порошенко. Московія не прийшла до Криму захищати права людей. Московія сама порушує такі права у всій своїй країні. Порошенко також вказав на розпад СРСР як причину гібридної війни Московії, яка вважає цю подію найбільшою «геополітичною катастрофою ХХ століття». 


Порошенко бачить завершення конфлікту у виконанні Московією Мінських мирних угод та розгортанні місії ООН на Донбасі. Однак він побоюється, що насправді Московія не є зацікавленою в мирі, бо вона хоче застовбити миротворців лише на лінії зіткнення. 


Порошенко наголосив на потребі збереження санкцій проти Московії, аж поки вона не реалізує Мінські угоди. 


А саме ці санкції Евросоюзу хотів скоротити голова МЗС Німеччини, Зіґмар Ґабріель, за що й отримав публічну критику від керівників Евросоюзу.




У п’ятницю спецпрокурор США, Роберт Мюллер, звинуватив 13 громадян Московії у втручанні до президентських виборів та широкомаштабній кампанії у соціальних мережах США у 2016 році. Голова МЗС Московії, Сєрґєй Лавров, назвав че чистою «спекуляцією». 


Окрім спеціально кримінального розслідування Мюллера, ще два комітети Конґресу США, незалежно один від одного, розслідують, чи намагалась Московія дискредитувати Гілларі Клінтон, зламавши та опублікувавши компрометувальні електронні повідомдення від Демократичного національного комітету (DNC). Також Мюллер розслідує, чи були домовленості між Дональдом Трампом та його персоналом і Москвою під час виборчої кампанії 2016 року. Москва це заперечує. Мюллер також визначає, чи винен Трамп у правовому перешкоджанні цьому розслідуванню. Трамп все це заперечує. 


Герберт Раймонд МакМастер, радник з нацбезпеки США, сказав у Мюнхені, що докази втручання Московії тепер вже є неспростовними. 




Через напружені стосунки Москви з Вашинґтоном, а також з НАТО та з ЕС, сама повторна поява голови МЗС Московії, Сєрґєя Лаврова, на конференції MSCу цьому році, є ще хоч якоюсь ознакою чинних дипломатичних стосунків. 


Вже в п’ятницю Лавров в інерв’ю TV Euronews заявив, що «міжнародна присутність США не лише скорочується, але й розширює свій військовий аспект».


Він також розкритикував ЕС: «в Евросозі мають усвідомлювати, що небезпечно ставити країни перед вибором між ЕС і Московією». Про це він наголосив на MSC, натякаючи на Україну як сусіда і ЕС і Московії водночас. «Спроба чинити тиск на Московію й інші крани не зробила наш континент безпечнішим. Потенціал конфліктів росте. У нас всюди нові кризи», — сказав Лавров. 


Він також намагався виправдати дії Московії у контексті теперішньої ситуації в ЕС в контексті «посилення міжнародного тероризму» та «нелегальної міграції», де було неможливим «сильне партнерство». А потім заявив, що «ми хочемо продовжити співпрацю з ЕС», наголосивши на бажанні дотримуватись Мінських угод. 


А ще Лавров критикував новий фашизм у Европі та заборону на «небажані ЗМІ». Про ситуацію зі свободою преси в самій Московії, він звісно змовчав.

Сторінка 1 із 343



Archive of articles